Цифрові інструменти участі як форма транскордонного політичного впливу

Abstract

У статті проаналізовано сучасні трансформації політичної участі, зумовлені циф- ровізацією, глобалізацією та зміною моделей взаємодії між громадянами та влад- ними інституціями. Актуальність теми зумовлена глибокими трансформаціями політичної участі, що відбуваються в умовах цифрової глобалізації. Цифрові інстру- менти – е-петиції, онлайн-консультації, електронне голосування, краудсорсинг, соціальні мережі – виходять за межі національних юрисдикцій і формують нові типи участі громадян у політичному житті інших держав. Це сприяє появі транскордон- ного політичного впливу, який кидає виклик традиційним уявленням про суверені- тет, легітимність та політичну репрезентацію. Метою статті є проаналізу- вати цифрові інструменти участі громадян як засіб транскордонного політичного впливу в умовах глобалізованого інформаційного середовища; виявити їх потен- ціал у трансформації форм політичної взаємодії, зокрема впливу на публічну полі- тику за межами державних кордонів, та окреслити пов’язані з цим виклики, ризики й перспективи. У процесі дослідження застосовано комплекс методів: порівняльно- політичний аналіз (для співставлення національних і транснаціональних практик участі), кейс-стаді (для аналізу конкретних прикладів кампаній Fridays for Future, петицій на підтримку України), контент-аналіз (для вивчення змісту цифрових іні- ціатив), а також системний і аналітичний підхід (для концептуалізації транскор- донної участі як явища в межах цифрової глобальної екосистеми). У результаті дослідження виявлено, що цифрові платформи слугують каналами глобального політичного впливу, розширюють можливості політичної мобілізації та солідар- ності, але водночас супроводжуються низкою ризиків: непрозорістю алгоритмів, загрозами маніпуляцій, викликами легітимності та представництва. Обґрунто- вано, що без належної етичної та нормативної бази такі інструменти можуть не лише посилити демократичну участь, але й спричинити політичну поляризацію чи дестабілізацію. У підсумку зроблено висновок про необхідність глобального регулювання цифрової участі, формування стандартів транскордонної демокра- тії та визнання нового політичного суб’єкта – «глобального цифрового виборця». Перспективними напрямками дослідження визначено вивчення транснаціональних публічних сфер, крауд-деліберації та участі громадян у глобальному врядуванні через цифрові канали. The article examines contemporary transformations of political participation driven by digitalization, globalization, and shifts in the models of interaction between citizens and state institutions. The relevance of the topic lies in the deep changes in political participation occurring under conditions of digital globalization. Digital tools – such as e-petitions, online consultations, electronic voting, crowdsourcing, and social media – transcend national jurisdictions and form new types of citizen engagement in the political life of other countries. This leads to the emergence of cross-border political influence, which challenges traditional understandings of sovereignty, legitimacy, and political representation. The purpose of the article is to analyze digital participation tools as instruments of cross-border political influence in a globalized information environment; to assess their potential for transforming political interaction – particularly their impact on public policy beyond national borders – and to outline the associated challenges, risks, and prospects. The study applies a set of methods: comparative political analysis (for comparing national and transnational participation practices), case study (to analyze specific examples such as the Fridays for Future campaign and petitions supporting Ukraine), content analysis (to study the discourse of digital initiatives), as well as systemic and analytical approaches (to conceptualize cross-border participation as a phenomenon within the digital global ecosystem). The findings reveal that digital platforms act as channels of global political influence, expand the possibilities for political mobilization and solidarity, yet simultaneously entail multiple risks: algorithmic opacity, manipulation threats, issues of legitimacy and representation. It is argued that without appropriate ethical and regulatory frameworks, such tools may not only enhance democratic participation but also provoke political polarization or destabilization. The article concludes with the call for global regulation of digital participation, the development of standards for cross-border democracy, and the recognition of a new political subject – the «global digital voter». Promising directions for further research include the study of transnational public spheres, crowd deliberation, and citizen engagement in global governance through digital channels.