Дезінформація та пропаганда як інструменти гібридної війни: вплив на демократичні процеси та громадянську освіту

Abstract

статті здійснено аналіз ролі дезінформації та пропаганди як ключових інструмен- тів сучасної гібридної війни, проведено попередню оцінку їхнього деструктивного впливу на демократичні процеси, інститути та громадянську освіту з урахуван- ням наслідків такого впливу. Досліджено як дезінформація та пропаганда викорис- товуються державними та недержавними акторами для маніпулювання суспільною свідомістю, для дестабілізації політичних систем та для підриву демократичних інститутів та послаблення громадянської свідомості в Україні. Окремо проаналізо- вано, як технологічний прогрес, розвиток соціальних мереж і штучного інтелекту підвищують ефективність цих інструментів, а також які виклики вони створюють для національної та міжнародної безпеки й функціонування демократичних режи- мів. Дослідження ґрунтується на системному аналізі наукової літератури, концеп- туальному аналізі ключових термінів, порівняльному аналізі тактик різних акторів та стратегій протидії, методі кейс-стаді (на прикладі російської інформаційної агресії проти України) та інтерпретативному аналізі для виявлення глибинних зв’язків та тенденцій. Особливу увагу приділено аналізу впливу гібридної інформацій- ної агресії на громадянську освіту, зокрема на її спроможність формувати критично мислячих, інформаційно обізнаних та політично активних громадян. Системати- зовано основні тактики масового переконання, що експлуатують когнітивні враз- ливості (емоційні заклики, соціальне зараження, повторення, фреймінг, мікротарге- тинг, наративи), та технології їх посилення (соціальні мережі, штучний інтелект, діпфейки, історичний ревізіонізм). Окреслено деструктивний вплив на демократичні процеси: руйнування довіри до інститутів, втручання у вибори, посилення соціаль- ної поляризації, психологічний тиск на населення, делегітимізація демократичних цінностей та підрив національної безпеки. На прикладі російської агресії проти України показано практичне застосування цих інструментів (історичний ревізіо- нізм, демонізація, виправдання агресії, фейки про бойові дії) та український досвід протидії («бджолиний вулик», що поєднує зусилля держави, ГО, медіа та громадян). Розглянуто ефективність та етичні дилеми основних контрстратегій Доведено, що протидія гібридній агресії потребує не тільки політичних та воєнних рішень, але й довгострокових інвестицій у формування громадянської стійкості через освіту, яка здатна протистояти викривленню правди, підриву національної єдності та спробам маніпуляції громадською думкою. Визначено основні етичні дилеми про- тидії дезінформації та пропаганді. Наголошено, що розробка стратегій їхній про- тидії має базуватись на беззаперечному дотриманні основоположних прав людини. The article analyzes the role of disinformation and propaganda as key tools of modern hybrid warfare, conducts a preliminary assessment of their destructive impact on democratic processes, institutions and civic education, taking into account the consequences of such impact. It examines how disinformation and propaganda are used by state and nonstate actors to manipulate public consciousness, to destabilize political systems, and to undermine democratic institutions and weaken civic consciousness in Ukraine. It separately analyzes how technological progress, the development of social networks and artificial intelligence increase the effectiveness of these tools, as well as what challenges they create for national and international security and the functioning of democratic regimes. The study is based on a systematic analysis of scientific literature, a conceptual analysis of key terms, a comparative analysis of tactics of various actors and countermeasure strategies, a case study method (on the example of Russian information aggression against Ukraine) and an interpretative analysis to identify deep connections and trends. Special attention is paid to the analysis of the impact of hybrid information aggression on civic education, in particular on its ability to form critically thinking, information-aware and politically active citizens. The main tactics of mass persuasion that exploit cognitive vulnerabilities (emotional appeals, social contagion, repetition, framing, microtargeting, narratives) and technologies for their reinforcement (social networks, artificial intelligence, deepfakes, historical revisionism) are systematized. The destructive impact on democratic processes is outlined: the destruction of trust in institutions, interference in elections, increased social polarization, psychological pressure on the population, delegitimization of democratic values and undermining national security. The example of Russian aggression against Ukraine shows the practical application of these tools (historical revisionism, demonization, justification of aggression, fakes about military operations) and the Ukrainian experience of counteraction (“beehive”, combining the efforts of the state, NGOs, media and citizens). The effectiveness and ethical dilemmas of the main counter-strategies are considered. It is proven that countering hybrid aggression requires not only political and military decisions, but also long-term investments in the formation of civic resilience through education, which is able to resist the distortion of the truth, the undermining of national unity and attempts to manipulate public opinion. The main ethical dilemmas of countering disinformation and propaganda are identified. It is emphasized that the development of strategies to counter them should be based on the unquestionable observance of fundamental human rights.