Цифрова трансформація держави та цифрове громадянство: виклики та стратегії національної безпеки

Abstract

В умовах інтенсивної цифрової трансформації та зростання кіберзагроз, дослі- дження взаємозв’язку між розвитком цифрового громадянства та національною безпекою держави набуває особливої актуальності. Світовий досвід, зокрема прак- тики ЄС у сфері е-демократії, демонструє потенціал цифрових інструментів, але водночас актуалізує питання кіберстійкості суспільства. Цифрове громадянство, як комплексна екосистема атрибутів, є ключовим фактором ефективної взаємо- дії з цифровою державою та протидії деструктивним впливам у кіберпросторі. З огляду на геополітичну нестабільність та активне використання кібернетичних і інформаційних інструментів агресії, зокрема проти України, розуміння цієї взає- мозалежності є критично важливим. Метою статті є комплексний огляд та сис- тематизація наукової літератури, аналітичних матеріалів і стратегічних доку- ментів для виявлення ключових аспектів взаємозв’язку між розвитком цифрового громадянства та забезпеченням національної безпеки держави в умовах активної цифрової трансформації та зростаючих зовнішніх кіберзагроз і дезінформаційних кампаній. Завдання дослідження включають визначення сутності цифрового грома- дянства, обґрунтування його ролі у стійкості суспільства, аналіз актуальних циф- рових загроз, та розроблення рекомендацій щодо стратегії розвитку цифрового громадянства для зміцнення національної безпеки України. Методологія базується на системному аналізі та інтеграції наукової літератури з ключових наукометрич- них баз даних, профільних аналітичних матеріалів та стратегічних документів міжнародних організацій і аналітичних центрів. Застосовувалися порівняльний та критичний аналіз домінуючих парадигм, систематизація та інтеграція інфор- мації для авторського визначення цифрового громадянства та розробки реко- мендацій щодо його розвитку в контексті національної безпеки цифрової епохи. Дослідження виявило тісний взаємозв’язок між розвитком цифрового громадян- ства та забезпеченням національної безпеки. Цифрове громадянство, що включає кіберкомпетентність, цифрову відповідальність, цифрову партисипацію та кри- тичне цифрове мислення, є ключовим фактором зміцнення цифрової стійкості держави. Обґрунтовано стратегічну важливість формування державної політики розвитку цифрового громадянства в Україні як невід’ємної складової ефективної стратегії національної безпеки в цифрову епоху, що сприяє успішній імплементації е-демократії та загальній національній стійкості. Amidst intensive digital transformation and the escalating threat of cyberattacks, the study of the interconnectedness between the development of digital citizenship and the national security of the state is gaining particular relevance. Global experience, notably the practices of the EU in the sphere of e-democracy, demonstrates the potential of digital tools while simultaneously highlighting the issue of societal cyber resilience. Digital citizenship, as a complex ecosystem of attributes, constitutes a key factor in effective interaction with the digital state and in countering destructive influences in cyberspace. Given geopolitical instability and the active employment of cyber and information instruments of aggression, particularly against Ukraine, understanding this interdependence is critically important. The aim of this article is a comprehensive review and systematization of scholarly literature, analytical materials, and strategic documents to identify key aspects of the relationship between the development of digital citizenship and ensuring the national security of the state within the context of active digital transformation and increasing external cyber threats and disinformation campaigns. The research objectives include defining the essence of digital citizenship, substantiating its role in societal resilience, analyzing current digital threats, and developing recommendations for a strategy for the development of digital citizenship to strengthen Ukraine’s national security. The methodology is based on a systematic analysis and integration of scholarly literature from key scientometric databases, specialized analytical materials, and strategic documents of international organizations and think tanks. Comparative and critical analysis of dominant paradigms, as well as the systematization and integration of information, were employed for the author’s definition of digital citizenship and the development of recommendations for its advancement in the context of the national security of the digital age. The research revealed a close relationship between the development of digital citizenship and ensuring national security. Digital citizenship, encompassing cyber competence, digital responsibility, digital participation, and critical digital thinking, is a key factor in strengthening the state’s digital resilience. The strategic importance of formulating a state policy for the development of digital citizenship in Ukraine as an integral component of an effective national security strategy in the digital age, facilitating the successful implementation of e-democracy and overall national resilience, is substantiated.