Семплінг у політизованому культурному контексті: інструмент ідентичності чи політичного опору?

Abstract

Стаття досліджує семплінг як невід’ємну частину культурних та політичних музич- них практик сьогодення, яка виступає провідником формування ідентичності та інструментом політичного інакомислення. Це дослідження аналізує еволюцію семп- лінгу від технічного прийому до вираження культурного спадку, історичних уроків та політичного протесту через поєднання відкриттів таких розділів науки як соціологія, музикологія, культурологія та політичної теорії з якісно-аналітичним методом. Ана- ліз актуальних досліджень та багатьох музичних прикладів з різних геополітичних регіонів таких як хіп-хоп в США, культура саунд систем в Ямайці, Палестинська та Іранська музика ефективно демонструє як музика поєднується з культурним прак- тикам та політичними рухами. Через роботи Трісії Роуз, яка визначає семплінг через відродження афроамериканської культурної пам’яті та Джона Освальда, котрий вбачає у семплінгу опозицію до комерціалізації медіа індустрії, ця стаття позиціонує семплінг як центральну тему в сучасних дискусіях щодо прав культурної власності. Ідеї Вінісіуса Фернандеза про руйнівні якості семплінгу допомагають дослідити здат- ність цього явища порушувати традиційне розуміння медіа та конструювати фраг- ментарні, але потужні наративи. Це дослідження показує важливість культурного впливу семплінгу як інструменту боротьби, який продовжує формувати види музич- ного вираження. У висновках формулюються три потенційні шляхи подальших дослі- джень: розгляд зв’язку між розвитком штучного інтелекту та практикою семплінгу, вивчення судових справ у розрізі семплінгу, а також, продовження заглиблення в семп- лінг як інструмент захисту культурної спадщини і сприяння політичного активізму. The article analyses sampling as an essential cultural as well as political musical practice of the present day which functions as an identity tool as well as an instrument of political dissent. This research analyses the evolution of sampling from a technical process into an expression of cultural heritage, historical lessons, and political protests by combining insights from sociology with musicology alongside cultural studies and political theory approaches, and qualitative methods. The research’s analysis of scholarly literature of musical examples across various geopolitical regions covering US hip-hop and Jamaican sound systems culture as well as Palestinian and Iranian music effectively demonstrates how music combines with cultural practices and political movements. Through the work of Tricia Rose who defines sampling through African American cultural memory retrieval and John Oswald who sees sampling as media industry commercialization opposition the article positions sampling as a central theme in current cultural property rights discussions. Vinícius Fernandes contributes his ideas about the disruptive quality of sampling to examine its ability to disrupt conventional media understanding and construct fragmented yet powerful narratives. The study demonstrates the deep cultural significance of sampling as a tool of resistance that continues to shape global musical expressions. This research outlines three directions future work should pursue which include analyzing artificial intelligence development in sampling and scrutinizing samplingrelated legal situations and studying how sampling protects cultural heritage while promoting political activism.