Соціально-філософські складові творчості: проблема самовдосконалення людини

Abstract

З самого народження Homo Sapiens людство хвилювала проблематика творчості. Творча діяльність, в процесі якої людина створює матеріальні і духовні цінності, є рушійною силою розвитку на всьому протязі існування людства. Кожне нове покоління не просто зберігає і плідно використовує те, що було створено попередніми поколіннями, а й творчо реформує і удосконалює попередню спадщину. Тому в усі часи творчість була для людини не тільки цінністю, але й невід'ємним елементом її життєдіяльності. При цьому творчість є однією з найбільш складно-суперечливих і мало вивчених категорій в науці і в соціальній філософії. А саме наукова картина світу в контексті творчості та користь творчої діяльності для суспільства фокусують базис прогресу. Динаміка сучасного світу викликає постійно зростаючу потребу в висококреативних людях, які здатні успішно орієнтуватися в швидко мінливих умовах і кризових ситуаціях. Одним з показників соціальної значущості людини є її здатність до творчості як універсальної характеристиці людини, джерелом її самовдосконалення. Мета дослідження – представити і обґрунтувати соціально-філософську концепцію творчого процесу, засновану на розумінні складових творчості в контексті самовдосконалення людини. Об'єктом дослідження є творчість як феномен буття людини. Предметом дослідження ми виділяємо сутнісні базиси творчості у контексті самовдосконалення людини. Since the birth of Homo Sapiens, humanity has been concerned about the problems of creativity. Creative activity, in the process of which a person creates material and spiritual values, is the driving force of development throughout the existence of mankind. Each new generation not only preserves and fruitfully uses what was created by previous generations, but also creatively reforms and improves the previous legacy. Therefore, at all times, creativity has been not only a value for a person, but also an integral element of his life. At the same time, creativity is one of the most complex and poorly studied categories in science and social philosophy. Namely, the scientific picture of the world in the context of creativity and the benefits of creative activity for society focus the basis of progress. The dynamics of the modern world causes an ever-growing need for highly creative people who are able to successfully navigate rapidly changing conditions and crisis situations. One of the indicators of a person's social significance is his ability to create as a universal characteristic of a person, a source of his self-improvement. The aim of the study is to present and substantiate the socio – philosophical concept of the creative process, based on the understanding of the components of creativity in the context of human selfimprovement. The object of research is creativity as a phenomenon of human existence. The subject of the research is the essential foundations of creativity in the context of human self-improvement.