Обґрунтування діагностичного інструментарію дослідження ставлення до здоров’я вихованців закладу позашкільної освіти

Abstract

Актуальність дослідження такої проблематики зумовлена необхідністю подолання наявних негативних тенденцій у сфері здоров’я дітей та підлітків. Позашкільна освіта має унікальні можливості для формування свідомого ставлення дітей до власного здоров’я. Водночас більшість учнів недостатньо усвідомлює значення здорового способу життя, що зумовлено як недостатнім рівнем валеологічних знань, так і низькою мотивацією до відповідної поведінки. Мета цієї статті – на основі системного та порівняльного аналізу наукових джерел обґрунтувати структурні зв’язки між критеріями сформованості ціннісного ставлення до здоров’я вихованців освітнього закладу та представленими діагностичними інструментами їх вимірювання. Для оцінки когнітивного критерію сформованості ціннісного ставлення до здоров’я у статті представлено стандартизовані методики психологічної діагностики «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча та «Профіль здорового способу життя» (HPLP-II) С. Уолкер. Для діагностики емоційного ставлення до власного здоров’я – використання проєктивних методик на прикладі авторського малюнкового тесту «Малюнок здоров’я». The relevance of studying this issue is driven by the need to overcome existing negative trends in the health of children and adolescents. At the same time, most students do not fully realize the importance of a healthy lifestyle, which is due to both an insufficient level of valeological literacy and a low motivation for corresponding behavior. Extracurricular education offers unique opportunities for fostering a conscious attitude toward personal health among children. However, the lack of awareness among students regarding the significance of a healthy lifestyle remains a pressing concern, stemming from inadequate valeological literacy and insufficient motivation for adopting health-conscious behaviors. The aim of this article is to substantiate the structural relationships between the criteria for the formation of a value-based attitude toward health among students in educational institutions and the diagnostic tools used to measure these criteria, based on a systematic and comparative analysis of scientific sources.