Форми, методи та зміст організації занять сольного співу в умовах дистанційного навчання

Abstract

У статті позначено основні проблеми, які варто розв’язувати педагогу академіч- ного вокалу, визначаючи зміст, вибираючи форми й методи роботи в умовах дис- танційного навчання з учнями закладів вищої освіти. У цьому ракурсі розглядаються: специфіка виконавської та педагогічної діяльності в класі академічного вокалу; про- цеси утворення умовно-рефлекторних зв’язків та м’язово-слухових стереотипів; особливості слухових відчуттів співака в процесі інтонування; значення вокального слуху, візуального та емоційного контакту учнів та педагога для результативності занять; основні складники контролю співацької діяльності У сфері уваги автора – професійні ризики, пов’язані з використанням електронних передавальних пристроїв у навчально-освітньому процесі в класі сольного співу. На підставі аналізу власної практичної діяльності з навчання вокалу надано рекомендації щодо визначення напря- мів та вибору ефективних методів роботи в умовах дистанційної форми занять, доступних для цього контингенту учнів. Наводяться теоретичні положення, які можуть стати методологічними орієнтирами під час розроблення програм навчаль- них курсів з дистанційної форми навчання. The article identifies the main problems that should be solved by the teacher of academic vocals when determining the content, choosing forms and methods of work in the conditions of distance learning with students of higher educational institutions. This perspective considers: the specifics of performing and pedagogical activity in the academic vocal class; the processes of formation of conditioned-reflex connections and muscle-auditory stereotypes; the features of the singer’s auditory sensations in the process of intonation; the importance of vocal hearing, visual and emotional contact of students and the teacher for the effectiveness of classes; the main components of the control of singing activity. The author’s field of attention includes professional risks associated with the use of electronic transmitting devices in the educational process in the solo singing class. Based on the analysis of his own practical activity in teaching vocals, recommendations are given on determining directions and choosing effective methods of work in the conditions of distance learning, available to this contingent of students. Theoretical provisions are given that can become methodological guidelines when developing distance learning course programs.