Дискурс «Радіообмін цивільної авіації»: психолінгвістичний аспект

Abstract

Стаття присвячена розкриттю психолінгвістичних аспектів дискурсу «Радіообмін цивільної авіації». Актуальність дослідження означеного типу дискурсу пов’язана з тією ключовою роллю, яку він відіграє у забезпеченні безпеки польоту. На основі психолінгвістичного аналізу радіообміну було доведено його дискурсивний характер за ознаками процесуальності, діалогічності, прив’язки до реального часу. Як закритий вузькопрофесійний інституціональний динамічний тип дискурс РЦА характеризується: інтенціональністю і спрямованістю на безпечне виконання польоту; конвенціональністю, що визначається обмеженим набором стереотипних фраз, закріплених у нормативних документах і облігаторних для використання учасниками радіообміну, суворою регламентованістю процедур ведення радіообміну на всіх етапах польоту. The article focuses on psycholinguistic aspects of the discourse «Radiotelephony of civil aviation» (RTF). The relevance of the research is related to the key role that this discourse plays in ensuring flight safety. Psycholinguistic analysis of radiotelephony allowed us to prove its discursive nature based on procedural, interactive, and real-time attributes. The RTF discourse is defined as a closed, narrow-professional, institutional and dynamic type. This discourse is intentional and focused on safe operation of flight; conventional, limited by a set of stereotyped phrases enshrined in regulatory documents and obligatory for radiotelephony participants’ use, by strict regulation of radiotelephony procedures at all stages of flight.