Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22574
Назва: | The problems of school teaching in terms of creative development |
Інші назви: | Проблеми шкільного навчання з точки зору творчого розвитку |
Автори: | Kharchenko, Illia |
Ключові слова: | the problems of school teaching проблеми шкільного навчання творчий розвиток лінгвістична освіта creative development linguistic education |
Дата публікації: | 2025 |
Видавництво: | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» |
Бібліографічний опис: | Kharchenko I. The problems of school teaching in terms of creative development / I. Kharchenko // Мовна освіта: виклики, перспективи та інновації: збірник наукових праць / за заг. ред. А. А. Юмрукуз. – Одеса: Магістр, 2025. – Р. 45-47. |
Короткий огляд (реферат): | To commence with, the author’s teaching experience has led to a range of questions concerning children’s development on their journey to fluency and literacy. They comprise problems of education provided to young learners in general and specifically in the Ukrainian realia, relevant both to the educated and their educators, and thus come to exposing certain thin points in the system such as lack of reading and managerial skills for secondary factors revolving around the teaching process, parenting and administrative control included. One living in Ukraine and examining its systems might recognize a stereotype built upon the language teachers, which is an excessive focus on the structural elements of language in schooling. The linguistic organization in education firsthand assembles from the systems, i.e. grammar, vocabulary, and pronunciation, however they are not in any way conclusive dead-end self-cycles, rather blocks for the concretization of students’ proficiency. Even the four central skills, i.e. reading, writing, listening, and speaking, are mere abstractions if left off the cultural context, the living complexity of a linguistic entity. A thought is never a secluded, spawn-in-itself idea as it exists in definite epochal conditions and reflects the surrounding world in the head together with the cause and the consequence, which are constantly present around a person; therefore, to break the living logic is to eliminate a curious being from the fruitful soil in which it thrives. This has been an obvious observation for methodists to become the ground of breakthrough methods, the most celebrated of which is the communicative approach, sometimes erroneously perceived as speaking by itself. Here a common mistake evolves and corrupts our understanding of teaching, which is absolutization of an abstraction from the system. Почнемо з того, що педагогічний досвід автора призвів до низки питань щодо розвитку дітей на їхньому шляху до вільного володіння мовою та грамотності. Вони охоплюють проблеми освіти, що надається молодшим учням загалом і зокрема в українських реаліях, що актуально як для освічених людей, так і для їхніх вихователів, і таким чином виявляють певні тонкощі системи, такі як брак навичок читання та управління, через другорядні фактори, пов'язані з навчальним процесом, включаючи виховання дітей та адміністративний контроль. Той, хто живе в Україні та досліджує її системи, може розпізнати стереотип, побудований на вчителях мов, який полягає в надмірній увазі до структурних елементів мови в шкільному навчанні. Лінгвістична організація в освіті безпосередньо складається з систем, тобто граматики, словникового запасу та вимови, проте вони жодним чином не є остаточними тупиковими циклами, а радше блоками для конкретизації рівня володіння учнями. Навіть чотири центральні навички, тобто читання, письмо, аудіювання та говоріння, є лише абстракціями, якщо їх не враховувати в культурному контексті, живій складності мовної сутності. Думка ніколи не є відокремленою, самозародженою ідеєю, оскільки вона існує в певних епохальних умовах і відображає навколишній світ у голові разом із причиною та наслідком, які постійно присутні навколо людини; тому зламати живу логіку — значить усунути допитливу істоту з родючого ґрунту, на якому вона процвітає. Це було очевидним спостереженням для методистів, які стали ґрунтом проривних методів, найвідомішим з яких є комунікативний підхід, який іноді помилково сприймається як такий, що говорить сам по собі. Тут розвивається поширена помилка, яка спотворює наше розуміння навчання, а саме абсолютизація абстракції від системи. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22574 |
Розташовується у зібраннях: | Мовна освіта: виклики, перспективи та інновації (2025) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Kharchenko.pdf | 624.26 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.