Категоріальний зміст дефініції «Ґендер»: особливості актуалізації та напрямки розвитку

Abstract

Актуальність проблеми. Бурхливість сучасних суспільно-політичних та соціально-економічних трансформацій у світі обумовило не лише зміну парадигми світоглядних концептів щодо гендерної проблематики, а й необхідність поступового перегляду усталених за своїм змістом соціально-наукових конструктів та категорій. Такий перегляд неможливо уявити без уточнення категоріального змісту базових по відношенню до гендерної проблематики дефініцій. Мета статті – уточнити категоріальний зміст дефініції «гендер» відповідно до викликів сучасних суспільно-політичних трансформацій та сформулювати авторське тлумачення відповідної категорії. Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження були використані такі методи наукового пізнання: монографічний метод та метод узагальнення – для з’ясування змісту феномену гендеру та актуалізації його основних детермінант; аксіоматичний метод – для вибору тих з тлумачень ґендеру, які можуть бути відібрані для подальшого аналізу; метод аналізу – для з’ясування квінтесенції змісту відібраних для аналізу тлумачень гендеру; метод формалізації та метод сінтезу – для концептуалізації узагальнень щодо гендерної проблематики, а також для формулювання авторського визначення дефініції «гендер». Relevance of the issue. The rapidity of modern socio-political and socio-economic transformations in the world has not only led to a paradigm shift in worldview concepts regarding gender issues, but also to the need for a gradual revision of established social-scientific constructs and categories. Such a revision is impossible to imagine without clarifying the categorical content of the basic definitions related to gender issues. Purpose of the article – to clarify the categorical content of the definition of “gender” in accordance with the challenges of modern socio-political transformations and to formulate the authorial interpretation of the corresponding category Research methods. In order to achieve the goal of the study, the following methods of scientific knowledge were used: monographic method and generalization method – to clarify the content f the gender phenomenon and actualize its main determinants; axiomatic method – to select those interpretations of gender that can be selected for further analysis; analysis method – to clarify the quintessence of the content of the interpretations of gender selected for analysis; formalization method and synthesis method – to conceptualize generalizations regarding gender issues, as well as to formulate the authorial definition of the term “gender”.