Мовні домінанти поетичної мови Сергія Жадана

Abstract

Стаття досліджує мовні домінанти поетичної мови Сергія Жадана, зокрема оригінальність його авторського стилю, багатство лексики та специфіку її тематичних груп. Особливу увагу приділено символіці природних явищ, абстрактних понять, образів часу, родинних стосунків та елементів архітектури. Аналіз акцентує на глибокій філософічності текстів, де кожне слово набуває багатогранного смислового навантаження. Досліджено роль діалектизмів у поезії, які підсилюють її інтимне й емоційне забарвлення. У статті розглянуто різноманітні стилістичні засоби: індивідуально-авторські епітети, метафори, порівняння, що створюють унікальну поетичну атмосферу. Визначено домінування дієслівних метафор та індивідуальних порівнянь, які підкреслюють символічний зв'язок людини з природою та оточуючим світом. The article explores the linguistic dominants of Serhiy Zhadan's poetic language, emphasizing the originality of his authorial style, the richness of his vocabulary, and the specifics of its thematic groups. Particular attention is given to the symbolism of natural phenomena, abstract concepts, temporal imagery, familial relationships, and architectural elements. The analysis highlights the deep philosophical nature of his texts, where each word carries multifaceted semantic weight. The role of dialectisms in Zhadan's poetry is examined, emphasizing their contribution to the intimate and emotional tone of his works. The article analyzes various stylistic devices, such as individually-crafted epithets, metaphors, and comparisons, which create a unique poetic atmosphere. The dominance of verbal metaphors and individual comparisons is noted, underscoring the symbolic connection between humanity, nature, and the surrounding world.