Gnoseological and anthropological aspects of historical prose of Yu. Mushketyk

Abstract

The article reveals the main features of the anthropological and epistemological aspects of Ju. Mushketyk’s historical prose in the context of the author’s artistic and philosophical conception. The richness of the writer’s historical epic with the complex of philosophical problems provided a multifaceted and convincing interpretation of the personality’s fate and the key foundations of his existence. The artistic forms of the embodiment of the anthropological and epistemological factors of the artistic consideration in the context of texts were revealed for the first time in the article. It was found that a cognition of the characters is based more on the sensory perception of the surrounding world, that is, a perception with the help of a soul and a heart, because cordocentrism is a special feature of the Ukrainian mentality. However, the rationality of the processes of generalization and abstraction of knowledge is amplified by the introduction into the works’s plot of the symbolic image of the «eye of mind». Two methods of scientific knowledge – the observation and the generalization – are laid in the basis of the cognitive process of the personalities (the search for the absolute mental truths of life – the family and the Motherland, and in the novel «Come, worship...» – the chronicle of the Koliivshchyna). The ways of the realizing of knowledge are analyzed in the work. They are the song, the image of a kobzar, a dialogue, a monologue and a road. The road concept doesn’t only symbolize a spiritual and social freedom, but it also promotes the characters’ outgoing beyond the limits of their living space. The investigating of the specificity of the epistemological process on the material of Ju. Mushketyk’s historical prose showed that the author, creating in the texts a panorama of the Ukrainian people’s life, carries out the artistic and philosophical comprehension of the historical themes, enriches the works with a complex of philosophical problems, depicting the existence of a man and his worldview through a figurative reflection of being. That’s why a philosophical anthropology characterizes the writer’s creative style. An integral component of the characters’ fate is the perception of the surrounding reality, through which Ju. Mushketyk even more fully comprehends the peculiarities of the reproduced historical atmosphere, analyzes on the example of their existence the phenomena of the distant past in close connection with the movement of life, because the heroes of the past are the projections for the present and historical future. Стаття розкриває головні особливості антропологічно-гносеологічних аспектів історичної прози Ю. Мушкетика в контексті художньо-філософської концепції автора, адже насиченість історичної епіки письменника складною філософською проблематикою забезпечила різносторонню і переконливу інтерпретацію долі особистості та ключових основ її екзистенції. У статті вперше було розкрито художні форми втілення антропологічно-гносеологічних чинників художнього мислення в контексті історичних текстів Ю. Мушкетика. З’ясовано, що пізнання персонажів ґрунтується більшою мірою на чуттєвому сприйнятті навколишнього світу, тобто перцепції за допомогою душі та серця, адже кордоцентризм є своєрідною рисою українського менталітету. Однак раціональність процесів узагальнення та абстрагування знань підсилюється введенням у фабулу творів символічного образу «ока розуму». В основу пізнавального процесу (пошук абсолютних ментальних істин життя – родини та Батьківщини, а в романі «Прийдімо, вклонімося...» – літопису про Коліївщину) особистостей покладено два методи наукового пізнання – спостереження та узагальнення. У роботі проаналізовано способи сприйняття дійсності: пісня, образ кобзаря, діалог, монолог, дорога, яка не тільки символізує духовну та соціальну свободу, але й сприяє виходу персоналій за межі освоєного ними життєвого простору. Дослідження специфіки гносеологічного процесу на матеріалі історичної прози Ю. Мушкетика показали, що письменник, створюючи в текстах панораму життя українського народу, здійснює художнє і філософське осмислення історичних тем, насичує твори складними філософськими проблемами, змальовуючи екзистенцію людини та її світосприйняття через образне відображення буття. Саме тому філософська антропологія визначає творчу манеру автора. Невід’ємним складником долі персонажів є перцепція навколишньої дійсності, через який Ю. Мушкетик ще повніше осягає особливості відтворюваної історичної атмосфери, аналізує на прикладі їхньої екзистенції явища далекого минулого в тісному взаємозв’язку з рухом життя, адже герої минулого є проекцією на сьогодення та історичне майбутнє.