Методологія дослідження і формування фактурно-стильових виконавських умінь студента-піаніста

Abstract

Дослідження присвячене феномену фактурно-стильових виконавських умінь майбутніх учителів музичного мистецтва та майбутніх викладачів фортепіано. На даному етапі заслуговує на увагу методологія дослідження, яка ґрунтується на визначених практикою чинниках їх сформованості у здобувачів вищої освіти, що навчаються за спеціальностями 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) та 025 Музичне мисте-цтво. Той факт, що фортепіанна підготовка є основним сегментом цілісного про-фесійного становлення, набуття компетентностей, дає змогу на певному етапі поєднати ці дві категорії здобувачів щодо формування в них фактурно-стильових виконавських умінь. Мета статті – обґрунтування наукових підходів і педагогічних принципів з методич-ною функцією, які стають основою дослідження особливостей і розробки методики формування фактурно-стильових виконавських умінь студентів-піаністів, що навча-ються за різними освітньо-професійними програмами й опановують гру на фортепі-ано відповідно до вимог спеціальності. На основі застосування аналізу концепцій, наукових розробок, досліджень, а також практики, яка висвітлила чинники сформованості фактурно-виконавських умінь, обґрунтовано наукові підходи та педагогічні принципи методичного спрямування. Три основні наукові підходи становлять методологічний каркас дослідження: когнітивно-рефлексійний, виконавсько-компетентнісний і контекстно-творчий.Зазначені підходи дали змогу сформулювати та пропонувати такі педагогічні прин-ципи: стимулювання осмисленого ставлення до фактурно-виконавських умінь як виконавського ресурсу втілення художнього образу; опори на рефлексію відчуття щодо володіння фортепіанною фактурою та звуковидобуванням, переваг і недоліків у володінні фортепіанною фактурою; зацікавленого ставлення до художньо-технічного самовдосконалення; збагачення ресурсу методичного самозабезпечення щодо опанування фактурно-стильового розмаїття фортепіанних творів; спонукання до пошуку художньо-функціонального контексту засобів виразності фортепіанних творів; накопичення художньо-образних смислів-еталонів фортепіанної фактури у стильовій проєкції шляхом їх класифікації. The study is devoted to the phenomenon of textural and stylistic performance skills of future music teachers and future piano teachers. At this stage, attention is paid to the research methodology, which is based on the factors of their formation determined by the practice of students of higher education majoring in 014 Secondary Education (Musical Art) and 025 Musical Art. The fact that piano training is the main segment of integral professional development, the acquisition of competences makes it possible at a certain stage to combine these two categories of learners with regard to the formation of textural and stylistic performance skills in them.The aim of the article is the substantiation of scientific approaches and pedagogical principles with a methodological function, which become the basis of studying the peculiarities and the development of methods for the formation of textural and stylistic performance skills of student pianists who study in various educational and professional programs and master piano playing in accordance with the requirements of the specialty.Based on the application of the analysis of concepts, scientific developments, research, as well as practice, which highlighted the factors of the formation of textural and performance skills, scientific approaches and pedagogical principles of methodical direction are substantiated. Three main scientific approaches formed the methodological framework of the study: cognitive-reflective, performing-competence-based and contextual-creative.The specified approaches made it possible to formulate and propose the following pedagogical principles: stimulation of a meaningful attitude to textural and performing skills as a performing resource for the embodiment of an artistic image; relying on the reflection of the feeling about mastering the piano texture and sound production, the advantages and disadvantages of mastering the piano texture; an interested attitude to artistic and technical self-improvement; enrichment of the resource of methodical self-sufficiency in mastering the textural and stylistic variety of piano works; encouragement to search for an artistic and functional context of means of expressiveness of piano works; accumulation of artistic and figurative meanings-standards of piano texture in stylistic projection by means of their classification.