Вербальні засоби творення художнього простору в літературі жанру фентезі (на матеріалі наративу ПРО Гаррі Поттера ДЖ. К. Ролінґ «Гаррі Поттер і келих вогню»)

Abstract

Статтю присвячено аналізу вербальних засобів творення художнього простору у фентезійній літературі сучасності. Розглянуто питання літературної географії та мапування тексту наративу на прикладі четвертої частини септології пригод про Гаррі Поттера «Гаррі Поттер і келих вогню» Дж. К. Ролінґ. Особливу увагу приділено засобам переходу з магічного світу розповіді в «маґлівський» світ головного героя. Також виділено та проаналізовано вербальні засоби творення художнього простору даного наративу на матеріалі книги оригінального тексту Дж. К. Ролінґ та українського перекладу В. Морозова й С. Андрухович; проведено перекладацький аналіз твору; виділено екстралінгвальні та лінгвальні фактори наративу про маленького чаклуна. Проведено статистичний аналіз виділених вербальних засобів перекладу художнього простору та виокремлено перекладацькі операції. Окремо проаналізовано топонімічні назви фентезійного наративу та виокремлено засоби їх перекладу з англійської українською. Результати дослідження показують, що українські перекладачі обрали стратегію комунікативно-рівноцінного перекладу, яка є найближчою до тексту, з використанням адаптивних засобів перекладу. The article is devoted to the analysis of verbal means of creating artistic space in modern fantasy literature. The issue of literary geography and mapping of the narrative text is considered on the example of the fourth part of the septology of Harry Potter adventures “Harry Potter and the Goblet of Fire” by JK Rowling. Special attention is paid to the means of transition from the magical world of the story to the muggle world of the main character. The verbal means of creating the artistic space of this narrative are also highlighted and analyzed based on the book material of the original text of the British author and the Ukrainian translation by V. Morozov and S. Andruhovych. The translation analysis of this work was carried out; extralinguistic and linguistic factors of the narrative about the little sorcerer are highlighted. A statistical analysis of selected verbal means of translation of the artistic space was carried out and translation operations were singled out. The toponymic names of the fantasy narrative were separately analyzed and the means of their translation from English to Ukrainian were highlighted. The results of the study show that Ukrainian translators chose the strategy of communicative-equivalent translation, which is the closest to the text, using adaptive means of translation. Thanks to this, the Ukrainian translation is considered one of the best translations for the Ukrainian recipient