Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2019
Title: Діагностика готовності майбутніх педагогів до професійного саморозвитку
Other Titles: Диагностика готовности будущих педагогов к профессиональному саморазвитию
Assessment of future teachers’ preparedness for professional self-development
Authors: Фрицюк, В. А.
Keywords: професійний саморозвиток
готовність
майбутні педагоги
діагностика
компоненти
показники
профессиональное саморазвитие
готовность
будущие педагоги
диагностика
компоненты
показатели
professional self-development
preparedness
readiness
future teachers
assessment
components
Issue Date: 2016
Publisher: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Citation: Фрицюк В. А. Діагностика готовності майбутніх педагогів до професійного саморозвитку / В. А. Фрицюк // Наука і освіта: наук.-практ. журнал. – 2016. – № 10. – С. 189 – 194.
Abstract: У статті представлено результати діагностики за виокремленими автором компонентами готовності студентів до професійного саморозвитку: мотиваційно-ціннісним, інформаційно-пізнавальним, організаційнодіяльнісним, емоційно-вольовим, рефлексивно-оцінним; описано процедуру діагностики за кожним компонентом із характеристикою методів, які при цьому використовувалися. Після аналізу отриманих результатів діагностичного дослідження зроблено висновок про необхідність створення умов, що сприяють формуванню досліджуваної якості у майбутніх учителів.В статье представлены результаты диагностики по выделенным автором компонентам готовности студентов к профессиональному саморазвитию: мотивационно-ценностному, информационно-познавательному, организационно-деятельностному, эмоционально-волевому, рефлексивно-оценочному; описана процедура диагностики по каждому компоненту с характеристикой методов, которые при этом использовались. Для диагностики уровня готовности будущих педагогов к профессиональному саморазвитию использовались следующие методы: «Методика диагностики творческой активности» (М. Рожков, Ю. Тюнников, Б. Алишев, Л. Волович), «Тест на определение уровня коммуникабельности» (В. Ряховский), «Уверенность в себе» (В. Ромек), «Самооценка уверенности в себе» (С. Емельянов), самоактуализационный тест (САТ), «Методика исследования волевой саморегуляции» (А. Зверьков, Е. Слидман), «Техника самоанализа и самоопределения» (С. Вершловский), тест «Насколько Вы рганизованы?» (Л. Мацко, М. Прыщак, Т. Первушина), «Способность к самоуправлению» (Н. Пейсахов) и др. Показатели организационно-деятельностного компонента, такие, как «умение проектировать собственное профессиональное саморазвитие, направлять свою деятельность на профессиональное саморазвитие», «владение навыками самоорганизации (целеполагание, планирование деятельности)», «владение методами и приемами профессионального саморазвития» диагностировались методами наблюдения и экспертной оценки. В ходе исследования установлено, что до экспери- мента в ЭГ (в сумме трех критериев) было с критическим уровнем готовности к непрерывному профессиональному саморазвитию 6,19% студентов; с адаптивным – 28,1%; базовый уровень продемонстрировали 50% опрошенных; об оптимальном уровне свидетельствовали ответы 13,81% студентов; креативном – 2,78% респондентов. В КГ было с критическим уровнем готовности к непрерывному профессиональному саморазвитию 6,01% студентов; с адаптивным – 25,96%; базовый уровень продемонстрировали 51,44%; об оптимальном уровне свидетельствовали ответы 14,42%; о креативном – 2,16% студентов контрольной группы. После анализа полученных результатов диагностического исследования сделан вывод о целесообразности создания условий, способствующих формированию готовно- сти к профессиональному саморазвитию у будущих учителей. Таким образом, сделан вывод о необходимости целенаправленного формирования у студентов исследуемого качества, поскольку уровень его развития является невысоким. Готовность к профессиональному саморазвитию нельзя сформировать путем прямого педагогического воздействия, потому что эта способность непосредственно от преподавателя к студенту не передается. Однако педагог может создать условия, способствующие формированию исследуемого качества у будущих учителей.The article presents the results of the assessment of the following components of future teachers’ preparedness for professional self-development: motivational and axiological, informational and cognitive, organisational and activity, emotional and emotional and volitional, reflexive and evaluation. In order to assess the level of future teachers’ preparedness for professional self-development the following methods were used: “Methods for assessing creative activity” by M. Rozhkov, Yu. Tiunnikov, B. Alishev, L. Volovich; “Test for assessing the level of sociability” by V. Riakhovskyi; “Self-confidence” by V. Romek; “Selfassessment of one’s self-confidence” by S. Yemelianov; “Self-actualisation test”, “Method of assessing volitional self-regulation” by A. Zverkov, Ye. Slidman; “Technique of self-evaluation and self-regulation” by S. Vershlovskyi; test “To what extent are you disciplined?” by L. Matsko, M. Pryschak, T. Pervunina; “Ability to self-management” by N. Peisakhov, etc. Some components were assessed by means of observation and expert evaluation. It has been found that before the experiment 6.19% of students from the experimental group (according to 3 criteria) had critical level of readiness for continuous professional self-development; 28% of the surveyed had adaptive level; 50% of the respondents has the basic level; 13.81% has the optimal one and 2,78 of the students had the creative level of preparedness. In the control group, 60.1% of the surveyed had critical level of preparedness for professional self-development; 25.96% - adaptive; 51.44% - basic; 14.42% - optimal and 2.16% - creative level of preparedness. Having considered the results of the experiment it has been concluded that it is reasonable to create conditions which would prepare students for professional self-development. Preparedness for professional self-development cannot be formed by means of direct pedagogical impact, because this ability cannot be transferred from a teacher to a student. However, a teacher can create the necessary conditions contributing the formation of the examined quality in students-future pedagogues.
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2019
ISSN: 2311-8466
Appears in Collections:2016

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Valentyna Frytsiuk.pdf875.67 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.