Готовність педагогів до взаємодії з учнями з негативним ставленням до здорового способу життя

Abstract

Актуальність теми. У школах практично немає організованої системи роботи з дітьми, які негативно ставляться до цінностей здорового способу життя, і однією з причин цього є позиція педагогів, які з різних причин усуваються від вирішення цієї проблеми. Відповідно, дослідження рівня готовності педагогів до взаємодії з учнями з негативним ставленням до здорового способу життя та цінностей культури здоров’я є важливим складником створення ефективних механізмів формування здоров’язберігаючих компетенцій учнів. Метою статті є визначення рівнів готовності педагогів до конструктивної взаємодії з учнями, які характеризуються відсутністю позитивної мотивації до здорового способу життя. Методи. Для проведення дослідження було використано комплекс методик на основі опитування та тестування. В його основі знаходиться опитувальник визначення готовності педагогів до взаємодії з учнями з негативним ставленням до здорового способу життя. Його проблематика спрямована на визначення рівнів окремих компонентів такої готовності, які ми, згідно з наявними у науковій літературі розробками, структурували на мотиваційний, когнітивний, операційний та особистісний. Також об’єктом дослідження як елемент особистісного складника готовності педагогів досліджувався рівень гуманістичної спрямованості цінностей та емпатійні здібності, для визначення яких використовувалися відповідні методики. Результати. У своїй більшості педагоги проявляють недостатнє розуміння значущості роботи з урахування індивідуальних особливостей учнів з негативним ставленням до здорового способу життя у своїй роботі, а часом і негативно-оцінне ставлення до таких дітей з ігноруванням їхніх потреб, проблем та особливостей. Менше ніж половина опитаних педагогів характеризуються гуманістичною спрямованістю, що у практичній роботі проявляється у відсутності мотивації до конструктивної взаємодії з учнями такої категорії на засадах партнерської педагогіки. Жоден з протестованих педагогів не проявив високого рівня сформованості емпатійних здібностей, при цьому третина опитаних педагогів має середній рівень розвитку емпатії, а більшість педагогів характеризується зниженим рівнем емпатії.