Особливості соціально-психологічної адаптації осіб із різним ставленням до невизначеності

Abstract

У статті викладено результати теоретико-емпіричного дослідження проблеми соціально-психологічних бар’єрів адаптації осіб в умовах невизначеності. Уточнено сутність поняття «соціально-психологічні бар’єри адаптації» та функціональні й змістовні складові останньої. Розглянуто проблему вивчення подолання соціально-психологічних бар’єрів адаптації в умовах невизначеності у вітчизняних та зарубіжних підходах. Мета статті: презентувати результати дослідження соціально-психологічних бар’єрів адаптації осіб у сучасних умовах невизначеності. Методи емпіричного дослідження: тест-опитувальник для оцінки вираженості психологічних бар’єрів до дій у ситуації невизначеності (А. Массанов), багатофакторний особистісний опитувальник FPI, методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса та Р. Даймонд, методика дослідження толерантності до невизначеності (С. Баднер). Доведено за допомогою кореляційного аналізу, що існують тісні позитивні зв’язки між показниками прояву психологічних бар’єрів та показниками особливостей адаптації особистості, що обумовлюють цю адаптацію та її функціональні й змістовні складові. Емпірично підтверджено, що особливості ставлення до невизначеності можуть провокувати прояви тих чи інших бар’єрів адаптації. Окреслено основні напрямки ефективної стратегії здолання бар’єрів для підвищення адаптивності особистості, а також до змін і пристосування в умовах невизначеності.