Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/19849
Назва: До питання використання музично-ритмічної діяльності у корекції заїкання
Автори: Призванська, Р.
Ключові слова: заїкання
порушення мовлення
корекція
музично-ритмічна діяльність
логоритміка
Дата публікації: 2023
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Призванська Р. До питання використання музично-ритмічної діяльності у корекції заїкання / Р. Призванська // Наука і освітa : наук.-практ. журнал. – 2023. – № 1. – С. 58-62.
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено проблемі корекції заїкання у дітей як причини шкільної неуспішності, порушень поведінки та проблем у спілкуванні з однолітками і дорослими. Проаналізовано характерні вади мовлення при заїканні та природу цього порушення, особливості психічного та фізичного розвитку дітей із заїканням. Підкреслено, що основна причина виникнення логоневрозу має психологічну афективну природу (переляк, страх, гнів, сором), отже, таке порушення потребує комплексного підходу із залученням невролога, логопеда, корекційного педагога, а психокорекція повинна відбуватися у комплексній взаємодії. Наголошено на необхідності запровадження в педагогічну практику системи своєчасної діагностики, корекції та профілактики порушень мовлення. Здійснено аналіз впливу музично-ритмічної діяльності на емоційний стан дітей, розвиток метро-ритмічного чуття, на здатність контролю темпоритму мовлення. Обґрунтовано доцільність використання логоритміки у системі корекційної роботи, спрямованої на подолання симптомів заїкання, адже різні види музично-ритмічної діяльності здатні виконувати функцію психотренінгу окремих психічних властивостей: темпоритму мовлення та метро-ритмічного чуття, формування вольових якостей особистості, самоорганізації та мобільності; налагодження концентрації уваги. За допомогою засобів логоритміки у дітей відбувається синхронізація мовлення з жестами, рухами пальців рук та ритмічними рухами всього тіла, виробляються нові мовленнєві рухові навики, мовлення пов’язується з відчуттям спокою та впевненості. Підкреслено, що вплив на емоційну сферу дитини сприяє формуванню адекватності та повноти емоцій, чутливості і стійкості; активна творча музично-ритмічна діяльність, впливаючи на всі компоненти музичної навченості, сприяє психологічній і творчій розкутості особистості, підвищенню рівня самооцінки та віри в успішне подолання власних проблем.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/19849
Розташовується у зібраннях:2023

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
9.pdf314 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.