Сталий розвиток суспільства та революція цінностей

Abstract

З моменту свого заснування концепція сталого розвитку постійно перебувала «між молотом і ковадлом». З одного боку, вона піддається критиці економістами за використання поняття «межі зростання», з іншого - екологами за визнання необхідності економічного зростання. Дійсно, існує певна невизначеність у концептуальному змісті сталого розвитку, що пов'язана з недостатнім з'ясуванням аксіологічних передумов, які визначають саму постановку проблеми сталого розвитку. На нашу думку, недоліком концепції сталого розвитку (в тому вигляді, в якому вона представлена в офіційних політичних документах ООН) є те, що вона розуміє проблему сталого розвитку як технічну проблему, тобто як проблему вибору відповідних засобів реалізації цих цілей. І в Доповіді Брундтланда, і в Порядку денному на XXI століття пропонується розглядати сталий розвиток як спосіб поєднання економічного зростання і здоров'я навколишнього середовища, який, з одного боку, зберігає довгостроковий потенціал для задоволення потреб людей (нинішніх і майбутніх поколінь), з іншого боку, визнає екологічні обмеження. На наш погляд, запит на сталий розвиток – це набагато більше, ніж просто спроба знайти компроміс між стійкістю екосистеми та економічним зростанням: це революція в людських цінностях та суспільних цілях.