Природа мистецтва у комунікативному просторі

Abstract

Взагалі визначення мистецтва – це питання дискусійне. У період Античності воно сприймалося як наслідування природі (мімесис), під час Ренесансу мислилося як пізнання. Обидві позиції можуть бути оскаржені. Наприклад, анатомічний атлас теж є наслідуванням природи, але не відноситься до мистецтва. Що ж до пізнання, то справжнє знання несе наука, мистецтво ж може бути як провідником знання, що пов’язано з дійсністю, так і плодом фантазії. Ряд дослідників наполягають на естетичній концепції мистецтва. Так, згідно з Я. Мукаржовським, «гегемонію естетичної функції» слід завжди розглядати «як випадок основний, “немаркований”, тоді як гегемонія іншої функції завжди “маркована”, тобто постає як порушення нормального стану» . Течії мистецтва, які визнають домінування естетичного начала, дослідник вважає тимчасовими відхиленнями.