Рафаель Лемкін та його роль у формуванні концепції злочину геноциду

Abstract

Рафаель Лемкін (24.06.1900 – 28.08.1959) - польський юрист єврейського походження народився у Волковиському повіті Гродненської губернії і був одним з трьох дітей, народжених Йосипом Лемкіним і Беллою, уродженою Померанц. Його батько був фермером, а мати – інтелектуалкою, художником, лінгвістом і студенткою філософії з великою колекцією книг з літератури та історії. Лемкін і два його брати (Еліас і Самуїл) багато дізналися від своєї матусі, яка навчала їх на дому, приділяючи увагу гуманітарним предметам. В результаті він вільно володів дев'ятьма і читав чотирнадцятьма мовами. Сім'я зберігала традиційний єврейський уклад, дитиною Рафаель ходив у Хедер, в шкільні роки брав приватні уроки «живого івриту» (і дуже любив цю мову, в результаті в 1926р. видавши у Львові поему відомого єврейського письменника Х. Н.Бялика «Ноа і Маринка» в своєму перекладі з івриту на польську мову).