Розвиток відчуття метро-ритму на уроках фортепіано. «ритмічні ігри»

Abstract

У фортепіанній педагогіці розвитку відчуття музичного ритму приділяється особлива увага. Ступінь зрілості, рівень майстерності піаніста-виконавця визначається вмінням переконливо і художньо правильно розшифрувати, «оживити» ритмічний запис твору, передати і розкрити задум композитора. Музичний ритм, динаміка та агогіка, на відміну від мелодії, гармонії є «власними» засобами виразності виконавця. Г.Г. Нейгауз говорив: «І ніколи не забувайте, що Біблія музиканта починається словами: «Спочатку був ритм». Виконання, позбавлене ритмічного стрижня – логіки часу та розвитку в часі, Г.Нейгауз вважав лише музичним шумом, у якому втрачено чи зіпсовано до невпізнанності музичну мову. К.М. Ігумнов бачив у вмінні знайти «живе ритмічне дихання» художню індивідуальність виконавця. На його думку, піаніст-виконавець повинен відчувати всі відхилення від метра і всі проміжки між нотами, «творити ритм зсередини», інакше виконання ніколи не зможе передати глибину змісту художнього твору.