Психологические особенности интернет-аддиктивных изменений в структуре личности

Abstract

У дисертації здійснено аналіз вітчизняних і закордонних літературних джерел, що розкривають основні напрями вивчення психологічної організації особистості; наведені сучасні підходи до розуміння інформаційних процесів системної організації особистості; проаналізовані причини, механізми формування, етапи та критерії інтернет-адиктивної поведінки особистості. Виділені та описані чотири ієрархічно співвідносні форми інформаційних процесів особистісної організації: рефлексів, доцільних автоматизмів, осмисленого реагування та самоорганізації. Доведено, що з розвитком інтернет-адикції відбувається регрес в інформаційних процесах системної організації особистості на рівнях осмисленого реагування й самоорганізації, що веде до переважної локалізації процесів переробки інформації на рівні доцільних автоматизмів і рефлексивних реакцій. У зв'язку із цим мотивація до пізнавальної діяльності трансформується в мотив одержання позитивних емоцій за рахунок збільшення потоку нової інформації й нових вражень. Як наслідок, конструктивна мотивація, що веде до пізнавальної (дослідницької) діяльності, витісняється споживчою мотивацією та прагненнями гедоністичного характеру. В диссертации осуществлен анализ отечественных и зарубежных литературных источников, раскрывающих основные стратегии изучения психологической организации личности. Все стратегии изучения психологической организации личности имеют общую тенденцию рассматривать личность, как сложную, иерархически организованную, обобщенную и устойчивую систему, носящую вместе с тем и динамический характер. Представлены современные подходы к пониманию информационных процессов системной организации личности. Человек как личность и активный социальный субъект, его психика подвержены непосредственному действию информационных факторов, которые, трансформируясь через его поведение, действия, оказывают влияние на социальные формации разного уровня общности, различной системно-структурной и функциональной организации. На основании применения критерия внутренней или внешней локализации источника информационного взаимодействия и критерия осознанности или неосознанности выделяются четыре иерархически соотносящиеся друг с другом формы информационных процессов личностной организации: рефлексов, целесообразных автоматизмов, осмысленного реагирования и самоорганизации. Повышение уровня связей в структурной иерархии информационных процессов соответствует активизации более «глубоких» личностных образований. На основе базисного механизма ориентировочной реакции может сформироваться сложный процесс «принятия нового» через формы информационных процессов личностной организации. Формы информационных процессов личностной организации дополняют структуру личности тем, что позволяют раскрыть механизмы информационного обеспечения личности. Структура личности, в свою очередь, дает информационным процессам личностной организации психологическое наполнение. In the dissertation the analysis of domestic and foreign literature considering the main strategies of study of psychological organization of personality has been made; modern approaches to understanding the informational process of the system personality’s organization have been presented; reasons, mechanisms of formation, stages and criteria of internet-addictive behaviour of personality have been analyzed; four hierarchically correlated with each other forms of informational processes of personality organization: reflexes, expedient mechanisms, meaningful response and self-organization have been identified and described. It has been proved that with the development of internet-addiction there can bee seen the regress in the informational process of system organization of personality on the levels of meaningful response and self-organization that leads to preferred localization of the process of information processing at the level of automatisms and reflexive reactions. According to this, the motivation for cognitive activity is transformed into a motive produce positive emotions by increasing the flow of new information and new experiences. As a result, constructive motivation, leading to cognitive (research) activities is displaced by consumer motivation and aspirations of hedonistic character.