Філософія культурної маргінальності у контексті трансформацій соціального простору сучасного суспільства

Abstract

Актуальність обраної теми полягає у тому, що філософське осмислення проблеми культурної маргінальності ґрунтується на аналізі даного соціального явища в контексті тих трансформаційних процесів, які притаманні сучасному суспільству. Мета роботи полягає у визначенні філософських засад культурної маргінальності як соціального явища в контексті трансформаційних процесів, яким підпорядковується сучасне суспільство. Результати дослідження. Встановлено, що культурна маргінальність як складне, багатоаспектне явище, у свою чергу виступає чинником трансформаційних процесів, оскільки вона є невід’ємним атрибутом будь-якої соціальної трансформації, бо суспільство у статиці через певний проміжок часу переходить до регресу. Зазначено, що становлення культурної маргінальності здійснюється у вигляді діалектичного взаємодії різних елементів культури як системи, ціннісних орієнтацій та свідомості, які у результаті надають це соціальне явище. Висновки. Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається рядом соціокультурних проблем, які зумовлені експансією інформаційно–комунікативних технологій в усі сфери суспільного буття. Ці процеси підсилюють культурну маргінальність у соціальному просторі сучасного суспільства, яка виступає як певна реакція на соціокультурні трансформації та спроба адаптації до нових культурних цінностей. Культурна маргінальність як явище, наявне у соціокультурному просторі, постає у різних ракурсах. Слід зазначити, що у виокремленні позитивних і негативних характеристик цього соціального явища необхідно враховувати такі чинники, як особливість ціннісних домінант, специфіка расової та релігійної приналежності тощо. Культурна маргінальність у соціальному просторі суспільства є атрибутом людського та соціального буття, що визначає його здатність до розвитку, його здатності до пристосування до нових суспільних потреб, вона супроводжує ці зміни, оскільки вони неможливі без наявності у соціальній дійсності маргінальних елементів. The relevance of the chosen topic lies in the fact that the philosophical understanding of the problem of cultural marginality is based on the analysis of this social phenomenon in the context of the transformational processes, inherent in modern society. The purpose of the study is to define the philosophical foundations of cultural marginality as a social phenomenon in the context of the transformation processes that modern society is subject to. Results. It is established that cultural marginality as a complex, multidimensional phenomenon, in turn, is a factor in transformational processes, since it is an integral attribute of any social transformation since society in static conditions after a certain period of time goes into regression. It is noted that the formation of cultural marginality is carried out in the form of a dialectical interaction of various elements of culture as a system, value orientations and consciousness, which ultimately give rise to this social phenomenon. Conclusions. The current stage of development of the world civilization is determined by a number of socio-cultural problems caused by the expansion of information and communication technologies into all spheres of social life. These processes reinforce cultural marginality in the social space of modern society, which acts as a certain reaction to socio-cultural transformations and an attempt to adapt to new cultural values.