Енергетична політика ЄС: реформування та проблеми реалізації в контексті геополітичних викликів

Abstract

У статті вивчаються реформи в енергетичній сфері ЄС, проблеми, які виникають в ході їх реалізації. Проаналізовано основні інституційні зміни, які є підґрунтям спільної енергетичної політики ЄС. Наголошено, що енергетика є сферою спільної відповідальності держав-членів ЄС від початку євроінтеграції, але держави-члени й нині зберігають право визначати умови використання своїх енергоресурсів, обрання джерел енергії, структури енергопостачання і т. ін. З’ясовано зміни в енергетичній політиці ЄС у відповідь на вторгнення Росії в Україну та вепонізацію державою-агресором енергоресурсів. Досліджено проблеми, які виникають у процесі реалізації інституціями ЄС спільної енергетичної політики через недостатню солідарність держав-учасниць. Звернено увагу на процеси активного реформування ЄС ринку електроенергії задля захисту громадян від раптових цінових змін, прискорення «зеленого» переходу, досягнення енергонезалежності за ситуації, коли енергетична політика сильно узалежнена від геополітики. Відзначено досягнення державами ЄС згоди щодо якнайшвидшого припинення залежності від імпорту російських енергоносіїв (Версальська декларація), реалізацію Плану REPowerEU, створення єдиної платформи для закупівлі скрапленого газу та водню, запуск механізму спільних закупівель газу AggregateEU та ін. Зауважено, що хоч ЄС і позбувається поступово енергозалежності від Росії, однак не виключені нові ризики в частині постачання від третіх держав, з якими лише налагоджується експорт енергоресурсів. Підкреслено, що частка імпорту ЄС енергії все ще залишається дуже високою. Вказано, що окремі держави ЄС ставлять національні інтереси вище за інтереси європейської спільноти. Аргументовано, що нині ЄС проходить випробування на енергетичну солідарність, позаяк держави-члени мають істотні відмінності характеристик національної енергетики. The article examines the reforms in the energy sector of the EU, and the problems that arise in the course of their implementation. The main institutional changes that are the basis of the common energy policy of the EU are analyzed. It was emphasized that energy is the area of joint responsibility of the EU member states since the beginning of European integration, but the member states still retain the right to determine the conditions for the use of their energy resources, the choice of energy sources, the structure of energy supply, etc. The changes in the energy policy of the EU in response to Russia’s invasion of Ukraine and the weaponization of energy resources by the aggressor state have been clarified. The problems that arise in the process of implementation of the common energy policy by the EU institutions due to the insufficient solidarity of the participating states are studied. Attention is drawn to the processes of active reform of the EU electricity market in order to protect citizens from sudden price changes, accelerate the “green” transition, and achieve energy independence in situations where energy policy is strongly dependent on geopolitics. It was noted that the EU states reached an agreement on ending dependence on Russian energy imports as soon as possible (Versailles Declaration), the implementation of the REPowerEU Plan, the creation of a single platform for the purchase of liquefied gas and hydrogen, the launch of the AggregateEU joint gas procurement mechanism, etc. It was noted that although the EU is gradually reducing energy dependence on Russia, new risks in terms of supplies from third countries, with which the export of energy resources is only being established, are not excluded. It is emphasized that the share of EU energy imports still remains very high. It is indicated that individual EU states put national interests above the interests of the European community. It is argued that the EU is currently undergoing a test of energy solidarity, since the member states have significant differences in the characteristics of national energy.