Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1874
Title: Рефлексивна парадигма в координатах модернізації підготовки психологів
Other Titles: Рефлексивная парадигма в координатах модернизации подготовки психологов
Reflexive approaches in modernisation of future psychologists’ training
Authors: Марусинець, М. М.
Keywords: рефлексія
рефлексивна парадигма
рефлексивне середовище
модернізація освіти
підготовка фахівців-психологів
рефлексия
рефлексивный подход
рефлексивная среда
модернизация образования
подготовка психологов
reflection
reflective paradigm
reflective environment
modernisation of education
training of specialistsmajoring in psychology
Issue Date: 2016
Publisher: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Citation: Марусинець М. М. Рефлексивнапарадигма в координатах модернізації підготовки психологів / М. М. Марусинець // Наука і освіта : наук.-практ. журнал. – 2016. – № 10. – С. 82– 87.
Abstract: У статті порушено проблему модернізації освіти в сучасних вишах з орієнтуванням на нові підходи, які ґрунтуються на засадах уніфікування зі світовими стандартами підготовки фахівців. Серед них пріоритет- ним є рефлексивно-орієнтована концепція освіти, що створює переорієнтацію цільових установок для саморе- алізації та творчого розвитку. В її основу покладено ідею організації взаємопов’язаної рефлексивної діяльності всіх суб’єктів, що забезпечують спрямованість основних навчальних процесів на розвиток рефлексії в цілому, її якостей і компонентів особистісно-смислової сфери суб’єкт-суб’єктної та полісуб’єктної навчальної взаємодії. Саме рефлексія є однією із головних складових сучасного інноваційного навчання, оскільки виступає найважливішим духовно-моральним феноменом, завдяки якому свідомість постає «живим» інструментом самоорганізації особистості; дозволяє реалізувати фундаментальний дидактичний принцип, обґрунтований вітчизняною та зарубіжною психолого-педагогічною думкою. В статье изучается проблема подготовки будущих психологов в современных ВУЗах с ориентацией на но- вые подходы, концепции, теории. Среди них приоритетной является рефлексивная, которая способствует пере- ориентации целевых установок на самореализацию и творческое развитие личности специалиста. В ее основе – идея организации взаимосвязанной рефлексивной деятельности всех субъектов, обеспечивающих направление учебного процесса на развитие рефлексии в целом, ее механизмов и компонентов личностно-смысловой сферы субъект-субъектного и полисубъектного взаимодействия, в частности. Соответственно, становится необходи- мым переосмысление ракурса подготовки будущих специалистов-психологов к современным требованиям, связанным с модернизацией образования, поскольку традиционная система сосредоточена на когнитивной об- разовательной парадигме, которая недостаточно стимулирует активность студентов, ориентацию учебного процесса на самопознание, саморазвитие, саморегуляцию, самосовершенствование, что служит основой разви- тия рефлексии и саморефлексии. Именно рефлексия является одной из главных составляющих современного инновационного обучения и выступает важнейшим духовно-нравственным феноменом, благодаря которому сознание предстает «живым» инструментом самоорганизации личности, что позволяет реализовать дидактиче- ские принципы, обоснованные отечественной и зарубежной психолого-педагогической теорией и практикой. Осознание рефлексии как «психолого-педагогической универсалии», «живого» основания инновационного обучения предопределило культурную интеграцию двух технологических систем: «обучение знаниям» и «обу- чение мышлению», мейн-стрима современной педагогики. В таком контексте учебно-рефлексивная среда вы- ступает одним из важных условий модификации отношений между преподавателями и студентами. Соответ- ственно, утрачивается характер принуждения, и вместо них возникают отношения сотрудничества, взаиморегу- ляции, взаимопомощи, сотворчества, доверительного диалога. Последний выступает системой развития про- блемно-познавательных вопросов, продумывания различных вариантов развития сюжетных линий, проектиро- вания способов взаимодействия участников диалога, возможных ролей и условий их принятия, импровизации, плюраризма мысли и тому подобное. Иными словами, ситуации, в которых важно предсказать и понять пове- дение участников. Указано, что необходимым условием создания учебно-рефлексивной среды является содей- ствие инновационной деятельности самого психолога, которая, выступая социально-педагогическим феноме- ном, является важной особенностью его деятельности и характеризует сложную существенную взаимосвязь общей культуры, творческого потенциала и профессиональной направленности будущего психолога.The article deals with the issue of training future psychologists at modern universities with a focus on the new approaches, concepts and theories. Among them, the reflexive one is of priority, as it contributes to the reorientation of targets for self-realisation and creative development of a professional’s personality. It is based on the idea of interconnected reflexive activities of all members providing the direction of the educational process at the development of reflection in general, its mechanisms and components of personal-semantic sphere, and multi-subjective interaction in particular. Consequently, it becomes necessary to reconsider the specificity of future specialists-psychologists’ training according to the modern challenges related to the modernisation of education, because the traditional system of modern universities is mainly focused on cognitive educational paradigm, in which the activities of the students, the process of their self-education, self-development, self-regulation, self-improvement, which serves as the basis for the development of reflection and self-reflection, are stimulated insufficiently. It is the reflection that is one of the main components of a modern and innovative process of learning, as it acts as the most important ethical and moral phenomenon, due to which the consciousness appears to be an active tool of self-organisation of a personality; makes it possible to implement basic didactical principle, which is justified by domestic and foreign psychological and pedagogical thought. Awareness of reflection as “psychological and pedagogical fundamentals”, “live” foundations of innovative teaching determined the cultural integration of two technological phenomena:“Teaching to form knowledge” and “Teaching to think” – mainstreams of modern education. One of the necessary conditions for the creation of educational and reflective environment is the promotion of innovative activities of the psychologist, which, being a socio-pedagogical phenomenon, is an important feature of his/her activities and characterises the complex relationships of the common culture, creative potential and professional orientation of a future psychologist
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1874
ISSN: 2311-8466
Appears in Collections:2016

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Марусинець М. М..pdf658.46 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.