Feminine Origin in the Cosmogonic Ideas of the Slavic and Eastern Philosophy: a Comparative Analysis

Abstract

The article is devoted to a comparative analysis of the role of the feminine principle in the cosmogonic ideas of the Slavic peoples and the philosophy of the Ancient East, in particular, India and China, to the establishment of common and distinctive features of female personification. The authors conclude that the ancient tribal culture, which was based on the logic of nature, the maintenance of the world in unity and the balance of opposites, was much more favorable to women than monotheistic religions, which affirmed the sinful nature of women. Ideas about the origin and development of the universe occupy a central place in the mythological heritage, in the cosmic processes and powerful forces of nature, the unbreakable harmony of male and female principles can be traced, where male energy consists in the idea of fertilization, and female energy – in birth and creation. In every mythological system, there is a character of the Mother Goddess, who acts as a co-creator of the world and living beings, but with the establishment of the patriarchal system, the mythological paradigm undergoes changes, and the female principle is gradually recognized as secondary, or it was completely leveled in the processes of world creation. The archetype of the Great Mother reflects the functioning of human values and runs through the entire history of philosophy and culture. Стаття присвячена порівняльному аналізу ролі жіночого начала в космогонічності ідей слов'янських народів і філософії Стародавнього Сходу, зокрема Індії та Китаю, до встановлення спільних і відмінних ознак жіночої персоніфікації. Автори приходять до такого висновку, що стародавня родоплемінна культура, в основі якої лежала логіка природи, утримання світу в єдності і баланс протилежностей, був набагато більш сприятливим для жінок, ніж монотеїстичні релігії, які стверджували гріховну природу жінки. Уявлення про виникнення і розвиток Всесвіту займають а центральне місце в міфологічній спадщині, в космічних процесах і могутніх силах природи. Простежується непорушна гармонія чоловічого і жіночого начал, де чоловіча енергія полягає в ідея запліднення, а жіноча енергія – у народженні та творенні. У кожній міфологічній системі є персонаж Богині-Матері, яка виступає співтворцем світу і живих істот, але з утвердження патріархального ладу, зазнає змін міфологічна парадигма, а жіночий принцип поступово визнавався другорядним. Архетип Великої Матері відображає функціонування людських цінностей і проходить наскрізь всю історію філософії та культури.