Соціально-статусні маркери у мовленні персонажів п’єси Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Abstract

Метою цієї статті є виявлення, аналіз і оцінка вербальних і невербальних соціально-статусних маркерів персонажів п’єси Івана Карпенка Карого «Сто тисяч». Отже, об’єкт вивчення — засоби мовної та позамовної поведінки, які містять інформацію про соціальний статус певних персонажів цієї п’єси. Предмет дослідження — особливості набору соціально-статусних засобів зображення персонажів і механізм застосування автором цих засобів. У процесі дослідження використано процедури методів когнітивного, семантичного, соціолінгвістичного, невербального аналізу, описовий метод. У результаті дослідження мовних та позамовних засобів і механізмів вираження автором майнового, станового, гендерного, правового статусів художніх персонажів, а також оцінки деяких еволюційних соціально-статусних процесів, які відбувалися наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття в українському суспільстві, автор дійшов певних висновків. Роль вербальних засобів виконують, здебільшого, лексеми відповідних дискурсів, фразеологізми, деякі синтаксичні конструкції. Роль невербальних засобів, переважно, належить описаній автором ситуативній поведінці персонажів — їхній міміці, рухам, емоціям, поведінковим реакціям на певні дії та репліки. The purpose of this article is to identify, analyze and evaluate verbal and non-verbal social-status markers of the characters of Ivan Karpenko-Kary’s play «One Hundred Thousand». The object of study is the means of lingual and non-lingual behavior that contain information about the social status of certain characters in this play. The subject of the study is the peculiarities of the set of social-status means of depicting characters and the mechanism of the author’s use of these means. In the research process, procedures of cognitive, semantic, sociolinguistic, non-verbal analysis methods, descriptive method were used. As a result of the research of lingual and non-lingual means and mechanisms of the author’s expression of the property, status, gender, and legal statuses of artistic characters, as well as the assessment of some evolutionary social status processes that took place at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries in Ukrainian society, the author came to certain conclusions. In the role of verbal means, for the most part, lexemes of the relevant discourses, phraseological units, and some syntactic constructions act. The role of non-verbal means is mainly the situational behavior of the characters described by the author, which refers to their facial expressions, movements, emotions, behavioral reactions to certain actions and lines.