Волинські народні географічні терміни на позначення болота: структурносемантичні особливості

Abstract

Стаття присвячена вивченню народних назв боліт на Волині. Зібрані автором та опубліковані у словнику народні назви боліт відображають специфіку сприйняття їх місцевим населенням і відношення до них, а також містять важливу інформацію про характеристики та особливості боліт. Дослідження таких назв може сприяти збереженню культурної спадщини, пов’язаної з природними об’єктами, збагаченню наукової термінології та розумінню лексико-семантичних особливостей мовної картини світу. Ці назви можуть містити цінну інформацію про місцеві умови, рослинний світ, географічні особливості та екологічний статус боліт, що сприяє глибшому розумінню зв’язку між людиною та природним середовищем. Крім того, народні назви боліт можуть слугувати додатковим джерелом інформації для класифікації та ідентифікації різних типів боліт на Волинському Поліссі, а також виявлення місцевих термінологічних варіацій та особливостей. Лінгвістичний підхід допомагає виявити місцеві термінологічні варіації та особливості, які відображаються в лексичному складі та семантиці. Проведене дослідження є актуальним для розуміння лексичного фонду, лінгвістичного розмаїття та культурного спадщини, пов’язаної з тельмографією Волині. Галузь функціонування, семантичні зрушення та особливості значення народних тельмографічних термінів упливають на їхнє ареальне поширення. Основу зазначеного класу діалектизмів становлять загальновідомі терміни, переважно праслов’янського походження, які мають широкі семантичні можливості. У дослідженому ареалі народні географічні терміни для позначення боліт представлені семантичними, фонетичними та граматичними варіантами та дериватами. Ядро аналізованого лексичного класу становлять загальновідомі терміни, здебільшого праслов’янського походження: брід, болoто, гать, гребля, трясовuнa та ін, які відзначаються ширшими семантичними можливостями. У багатьох говірках ці лексеми представлені діалектними фонетичними варіантами: трасовuнa, трасовuско, грaбля та ін. Народна географічна термінологія, порівняно з іншими мовними шарами, не характеризується образністю або емоційно-експресивними засобами. Цей клас діалектної лексики, який частково залишає слід у топоніміці, є одним із найдавніших. Окрім мовознавчих досліджень, вивчення народної географічної термінології може бути корисним для природничих, історичних, етнологічних наук.