Діалектні фразеологічні словники в контексті лексикографії і фразеографії

Abstract

Статтю присвячено одному з доволі молодих, але вже сформованих і на цей час найпопулярніших напрямів сучасної лінгвістики — діалектній фразеографії. На тлі незгасного інтересу до сталих висловів народного мовлення і їхньої фіксації привернення уваги до багатоаспектних проблем діалектної фразеографії, зокрема проблем створення та типологізації діалектних фразеологічних словників, видається надзвичайно актуальним. Метою статті є огляд публікацій, присвячених проблемам створення та типологізації діалектних фразеологічних словників, систематизація цих досягнень у сучасній лінгвістиці та окреслення подальших перспектив у галузі української діалектної фразеографії. Об’єкт дослідження — найзначніші публікації, присвячені фразеографуванню народного мовлення; предмет — проблеми створення та типологізації діалектних фразеологічних словників. У студії використано як загальнонаукові методи — індукція, дедукція, аналіз, синтез, так і суто лінгвістичні — переважно описовий метод. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше у вітчизняній лінгвістиці здійснено спробу проаналізувати та узагальнити проблеми створення та типологізації діалектних фразеологічних словників. Теоретична та практична цінність полягає у приверненні уваги дослідників до діалектної фразеографії як найцікавішого та перспективного напрямку, а також у використанні отриманих результатів у подальшому вивченні та опрацюванні загальних та окремих проблем діалектної фразеографії, лексикографії та регіоналістики загалом. Висновки і перспективи дослідження. На підставі наведених даних автор доходить висновку: діалектна фразеографія є актуальним напрямом сучасного мовознавства, стрімкий розвиток якого відбувається на тлі фундаментальних здобутків та основних принципів загальної лексико- та фразеографії. Створення діалектних фразеологічних словників здійснюється з обов’язковим урахуванням складників словникової типології — змістовного, формального, функційного, які визначають їхню макро-, мікро- та медіоструктуру