Etıology, forms and dıagnosis of rhınolalıa

Abstract

Rhinolalia is a change in the timbre of the voice due to a violation of the pronunciation of most sounds and a violation of the palatopharyngeal closure. It is wrong to attribute this deviation to mechanical dyslalia, it is treated separately in modern speech therapy. With this disease, nasalization or "noise" (an important feature of rhinolalia), gross distortion in voice pronunciation, difficult to understand, articulation and acoustic speech disorder, secondary impairment of phonemic processes and written speech, poor vocabulary development occur. The disease is quite common – one among 760 children is born with it or acquires it later. Rhinolalia is a disorder of articulation and voice formation caused by defects in the structure and function of the speech apparatus. It is characterized by gross distortions in voice pronunciation, nasalization of consonants and vowels, secondary violations of phonemic processes and written speech, underdevelopment of the lexical and grammatical aspects of speech. Diagnostic examination for rhinolalia includes consultations with an otolaryngologist, maxillofacial surgeon, and speech therapist to determine the anatomical and functional defects of the articulating apparatus and the degree of impairment of all aspects of speech. Surgical, physiotherapeutic, orthodontic treatment can be used to overcome rhinolalia. In this article, the treatment of patients with rhinolalia, the types of the disease, and examination-diagnostics have been investigated. Ринолалія ‒ зміна тембру голосу внаслідок порушення вимови більшості звуків і піднебінно-глоткового змикання. Це відхилення неможна ототожнювати із механічною дислалією, адже в сучасній логопедії ці явища розглядаються окремо. При цьому захворюванні спостерігаються назалізація або «шум» (важлива ознака ринолалії), грубе спотворення голосу, утруднене розуміння, розлад артикуляції та акустики мовлення, вторинне порушення фонематичних процесів і писемного мовлення, використання обмеженого словникового запасу. Зазначено, що хвороба є поширеною ‒ кожна 760-а дитина народжується з нею або набуває її пізніше. Ринолалія ‒ це порушення артикуляції та голосоутворення, зумовлене дефектами будови та функціонування мовленнєвого апарату. Обґрунтовано, що порушення характеризується грубими порушеннями вимови голосу, назалізацією приголосних і голосних звуків, вторинними порушеннями фонематичних процесів і писемного мовлення, недорозвиненням лексико-граматичного складника мовлення. Діагностичне обстеження при ринолалії включає консультації отоларинголога, щелепно-лицевого хірурга, логопеда для визначення анатомо-функціональних дефектів артикуляційного апарату, ступеня ураження процесів мовлення. Для подолання ринолалії можна застосовувати хірургічне, фізіотерапевтичне, ортодонтичне лікування. У статті досліджено лікування хворих на ринолалію, види захворювання та обстеження-діагностику.