Organization of competence-based training in the teaching of the Nature subject in general education schools

Abstract

The main aim of the article is to study the organization of the Nature subject in the competence-based teaching at schools. In recent years, the active participation of our Republic in various research programs on the assessment of student achievements has led to positive changes in textbook policy. In such programs (such as TIMSS and PISA), the reading, mathematical, and scientific literacy skills of students are studied and evaluated with specially designed tools. It should be noted that according to the results of the latest TIMSS study, our students were able to demonstrate high mathematical literacy skills. Unfortunately, their scientific literacy scores were lower than the average research score. However, the formation of scientific literacy in the natural sciences is extremely important in training competent young people for the future. In the countries whose students show high results in the TIMSS and PISA research programs (Singapore, China, South Korea, Finland, etc.), the formation of scientific literacy competence in the teaching of Natural Sciences is the main goal of national education. In the article, the way to solve the problem related to the formation of scientific literacy competence in our students at the general secondary education level with the teaching of the integrative "Nature" subject was studied; the importance and necessity of studying this subject were justified. The results of Azerbaijani students in the field of Natural Sciences in comparison with international studies are not satisfactory, the reason for this is that students do not have enough knowledge of scientific concepts and laws in Natural Sciences, and they have difficulty answering real-life situational tasks. Основною метою статті є вивчення організації природознавства в компетентнісному навчанні в закладі середньої освіти. В останні роки активна участь нашої республіки в різних науково-дослідних програмах з оцінки досягнень учнів призвела до позитивних змін у підручниковій політиці. У таких програмах (TIMSS та PISA) навички читання, математичної та наукової грамотності учнів вивчаються та оцінюються за допомогою спеціально розроблених інструментів. Слід зазначити, що за результатами останнього дослідження TIMSS, наші здобувачі освіти змогли продемонструвати високі навички математичної грамотності. На жаль, їхні бали з наукової грамотності були нижчими за середній бал з досліджень. Однак формування наукової грамотності в галузі природничих наук надзвичайно важливе у підготовці компетентної молоді майбутнього. У країнах, учні яких показують високі результати за дослідницькими програмами TIMSS та PISA (Сінгапур, Китай, Південна Корея, Фінляндія тощо), формування наукової грамотності у галузі викладання природничих наук є основною метою національної освіти. У статті вивчено спосіб вирішення проблеми формування науково-грамотної компетентності наших учнів на рівні загальної середньої освіти з викладанням інтегративного предмета «Природа», а також обґрунтовано важливість та необхідність вивчення цього предмета. Результати азербайджанських студентів у галузі природничих наук у таких міжнародних дослідженнях незадовільні, причина цього в тому, що студенти не мають достатніх знань наукових понять та законів у природничих науках, і вони не можуть відповісти на питання реального життя, ситуативні завдання. Важливість застосування: теорію може бути реалізовано в закладах середньої освіти.