Лінгвокультурна компетентність майбутніх перекладачів китайської мови: сучасний стан сформованості

Abstract

Статтю зосереджено на дослідженні лінгвокультурної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови, її структурних елементів і факторів формування. Проаналізовано та уточнено поняття «компетентність» у межах підготовки майбутніх перекладачів китайської мови в університетській освіті. Зазначено, що лінгвокультурна компетентність входить до спектру основних компетентностей, які слід формувати і розвивати для повноцінного досягнення академічного успіху. Потлумачено педагогічний феномен «компетентність» як якісно-результативну інтегровану характеристику особистості, що ідентифікується наприкінці навчання через накопичені в процесі професійної підготовки знання, уміння і досвід та здатність їх використовувати в практичній діяльності. Доведено, що ключовим феноменом оцінки якості навчання є «критерій». У роботі визначаються критерії та показники оцінювання лінгвокультурної компетентності студентів, а також рівні сформованості цієї компетентності для китайської мови. Критерії оцінювання лінгвокультурної компетентності студентів асоційовано з мірою відбиття цілісності властивостей об’єкта, що забезпечує його існування; з мірилом оцінювання результату діяльності, зміст якого розкривається завдяки певних маркерів (показників); з ознакою, на підставі якої виробляється оцінка, що конкретизується в показниках та індикаторах. Продемонстровано структуру лінгвокультурної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови. Представлено критерії і показники лінгвокультурної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови: культурно-просвітницька компетенція (з показниками: філософсько-культурологічний, конфуціансько-орієнтований), літературно-художня компетенція (з показниками: фольклорно-етнографічний, лірико-прозаїчний), порівняльно-культурологічна компетенція (з показниками: освітньо-культурний, національно-культурний), професійно-комунікативна компетенція (з показниками: лінгво-комунікативний, перекладацько-діяльнісний). Детерміновано і специфіковано рівні сформованості лінгвокультурної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови (високий, достатній, середній, низький). The article focuses on the study related to linguocultural competence of future translators of the Chinese language, its structural elements and factors of its development. The concept "competence" has been analysed and clarified within the framework of training future translators of the Chinese language in high school. It has been found out that linguocultural competence is part of the spectrum made of basic competences that should be formed and developed in order to fully achieve academic success. The pedagogical phenomenon "competence" is interpreted as a quality-resultative integrated characteristic of the individual, which is identified at the end of the study through the knowledge, skills and experience accumulated in the process of profession-oriented training and the ability to use them in practical activities. It has been proved that the “criterion” is the key phenomenon of the quality assessment in education system. The author defines the criteria and indicators for assessing the linguocultural competence of students, as well as the levels of this competence proficiency in the Chinese language. The criteria for assessing the linguocultural competence of students is associated with the reflection degree of the object’s properties integrity which ensures its existence; with a criterion for evaluating activity results the content of which is revealed due to certain markers (indicators); with a feature on the basis of which an assessment is made, which is specified in indicators. The structure of the linguocultural competence of future Chinese translators has been determined. The criteria and indicators of the linguocultural competence of future Chinese translators have been presented: cultural-educational competency (with indicators: philosophical-cultural, Confucius-oriented), literary-artistic competency (with indicators: folkloric-ethnographic, lyrical-prosaic), comparative-cultural competency (with indicators: educational-cultural, national-cultural), professional-communicative competency (with indicators: linguistic-communicative, translation- and activity-oriented).