Поняття безпеки: доктринальне тлумачення, ціннісно-критеріальні ознаки, сучасне розуміння

Abstract

The article identifies theoretical, philosophical, and scientific-discursive invariances in the interpretation of the term "security" in philosophical-political and spatial senses. The theoreticalsecuritization appropriations of K. Deutsch, M. Foucault, and J. Baudrillard are studied. Foreign scientific theories and domestic understanding of security interpretation are considered. The article provides a retrospective-prospective view of security as a political and social constant; views on the securitization phenomenon are conceptualized during the period up to 2021 inclusive and the period from 2022 to the present (full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine). The main political, economic, and information security values are explained as international and national constructs in conditions of war. The article contains author's views on the theoreticalpolitical transformation of the term "security" in the context of hybrid (2014-2022) and full-scale (since February 24, 2022) aggression of the Russian Federation against Ukraine. Comparative, analytical, phenomenological, systematic, synthesis, and generalization methods were used in the research. The study aims to analyze and examine the positive, negative, and controversial aspects of the concept of "security" from the perspective of the author's own vision as well as existing scientific (domestic and foreign) views. Research results. The article analyzes the conceptual understanding of security as a value-criterion securitization constant, including through the works of prominent researchers such as K. Deutsch, M. Foucault, and J. Baudrillard. It is noted that each concept has its positive and negative aspects, which reflect its theoretical and practical justification. The study also points out the difference between foreign and domestic security doctrines. In particular, the British doctrine views security as a military and social formation, while the domestic doctrine understands it as a tool for ensuring national security and stability in various areas of activity. In summary, we may assume that there is no universal approach to security, and understanding this constant depends on the concept through which it is considered. However, analyzing these concepts can help reveal the positive and negative aspects of security, which can become the basis for developing effective security strategies and policies in various areas of activity. У статті визначаються теоретичні, філософсько-аспектні та науково-дискурсні інваріації трактування терміну «безпека» у філософсько-політологічному та просторовому сенсах. Досліджено теоретико-секьюритизаційні апропріації К. Дойча, М. Фуко, Ж. Бодріяра. Розглянуто зарубіжні наукові теорії та вітчизняне розуміння трактування безпеки. В статті надано ретроспективно-перспективний погляд на безпеку як політико-соціальну константу; концептуалізовано погляди на феномен секьюритизації у період до 2021 р. включно та період 2022 р. – до сьогодні (повномасштабне вторгнення РФ на територію України). Розтлумачено основні політичні, економічні та інформаційні цінності безпеки як міжнародного та національного конструктів в умовах воєнного стану. Стаття містить авторські погляди щодо теоретико-політичної трансформації терміну «безпека» в умовах гібридної (2014–2022 р.) та повномасштабної (від 24.02.2022 р.) агресії РФ проти України. При написанні дослідження було використано компаративний, аналітичний, феноменологічний, систематичний методи, метод синтезу, узагальнення тощо. Дослідження має на меті проаналізувати та розглянути позитивні, негативні та контраверсійні риси константи «безпека» з точки зору авторського та наявного наукового (вітчизняного, зарубіжного) бачення. Результати дослідження. Дослідження аналізує концептуальне розуміння безпеки як ціннісно-критеріальної секюритизаційної константи, зокрема, через праці видатних дослідників, таких як К. Дойч, М. Фуко та Ж. Бодріяр. Зазначається, що кожна концепція має свої позитивні та негативні аспекти, які відображають її теоретичну та практичну обґрунтованість. Дослідження також вказує на різницю між зарубіжною та вітчизняною доктринами безпеки. Зокрема, британська доктрина розглядає безпеку як мілітарне та соціальне утворення, тоді як вітчизняна доктрина розуміє її як інструмент забезпечення національної безпеки та стабільності в різних сферах життєдіяльності. Узагальнюючи, можна припустити, що не існує універсального підходу до безпеки, і розуміння цієї константи залежить від концепції, через яку вона розглядається. Однак, аналіз цих концепцій може допомогти розкрити позитивні та негативні аспекти безпеки, що може стати основою для розробки ефективних стратегій та політик безпеки в різних галузях життєдіяльності.