Трансформації виборчих систем в країнах Європи у 1992–2022 роках: кількісна методика вимірювання

Abstract

Modern electoral reforms of Ukrainian electoral system and its further improvement require proper understanding of the European experience of electoral reforms. The article is devoted to the processes of electoral reforms in Europe in 1992–2022. The author focuses his attention on the electoral system used at the level of national parliamentary elections (the lower chambers only for the parliaments with two chambers). Electoral reform should change the type of electoral system to be taken into account. The open database operated by the International Institute for Democracy and Electoral Assistance (International IDEA) was used to collect cases for analyses. Common methods of electoral researches include regressions analyses and correlation analyses mostly. These methods require huge number of cases to be used properly. But completed electoral reforms can be observed rather rarely. Thus the author proposes to use network approach to describe trends of electoral transformations. 23 cases of completed electoral reforms in 11 European countries were found and analyzed. Most of them took place in the states of the former Socialist Bloc. It was found out that only five types of electoral systems were involved in electoral reforms: the first past the post systems, the two round systems, mixed member systems, parallel systems and list party proportional systems. It is notable, that mixed and proportional families of electoral systems were involved in 16 of 23 observed electoral reforms. Quantitative analyses of the cases witnessed that the highest normalized prestige degrees were obtained by parallel systems and list party proportional systems. At the same time the family of majority/plurality electoral systems has the lowest normalized prestige degree. Вдосконалення виборчої системи України потребує врахування і розуміння досвіду змін у виборчих системах інших європейських країн. У статті досліджується процес трансформації виборчих систем в країнах Європи в 1992–2022 рр. Автор визначає тенденції змін виборчих систем, що застосовувалися або застосовуються для формування національних парламентів (для двопалатних парламентів – їх нижніх палат). В якості трансформації виборчої системи розглядаються виключно такі її зміни, які ведуть до зміни типу виборчої системи. Для проведення дослідження використовуються відомості відкритої бази даних Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам. Традиційні методи кількісних досліджень виборчих систем переважно передбачають використання регресійного аналізу та кореляції, які вимагають наявності значної кількості досліджуваних випадків. Натомість завершені випадки трансформацій виборчих систем є скоріше рідкісним явищем. З огляду на це, для аналізу та оцінки тенденцій трансформацій виборчих систем автором був використаний мережевий підхід. Загалом було виявлено 23 завершені трансформації виборчих систем, які мали місце в 11 країнах Європи. Основна частка трансформацій припадає на країни колишнього соціалістичного табору. В результаті проведеного аналізу встановлено, що в трансформаційних процесах були задіяні виборчі системи лише п’яти типів: система відносної більшості в одномандатних округах, система абсолютної більшості в одномандатних округах, змішана зв’язана виборча система, змішана незв’язана виборча система та пропорційна виборча система партійних списків. Характерної тенденцією є те, що 16 з 23 переходів відбувалися між змішаними та пропорційними виборчими системами. Кількісне оцінювання тенденцій трансформаційних процесів через визначення нормалізованого ступеня престижності виборчої системи дозволило встановити, що його найвищі показники мають пропорційна система партійних списків та змішана незв’язана виборча система. Натомість серед сімей виборчих систем найнижчий нормалізований ступінь престижності має сім’я мажоритарних виборчих систем.