Стресостійкість як психологічний ресурс подолання стресу

Abstract

У цій статті наведені результати дослідження психологічних ресурсів подолання переживання стресу, серед яких розглядається комплекс показників психологічної ресурсності (упевненість у собі, допомога іншим, прагнення до мудрості, робота над собою, самореалізація у професії, відповідальність, уміння використовувати власні ресурси тощо); самоефективність; показники соціальної адаптивності (широта охоплення сигналів соціуму, легкість розуміння ієрархізації сигналів соціуму, точність орієнтації в соціальних очікуваннях, стійкість емоційного переживання, готовність до змін, готовність до подолання невдач, готовність до досягнення цілі, показник загальний задоволеності тощо). Провідною детермінантою, що впливає на специфіку проявів компонентів психологічної ресурсності подолання переживання стресу, обрана стресостійкість як усталена риса особистості. Теоретично обґрунтовано та емпірично дводенно, що віщий рівень стресостійкості забезпечує більшу ефективність протистояння стресу. Психодіагностичний інструментарій склали такі методики: «Тест самооцінки стресостійкості» (С.Коухен і Г. Вілліансон); методика «Шкала самоефективності» (Р. Шварцер і М. Єрусалем); «Опитувальник психологічної ресурсності особистості» (О.С. Штепа); «Тест-опитувальник соціальної адаптивності» (О.П. Саннікова, О.В. Кузнєцова). Проведений якісний (метод «асів» і метод «профілів») аналіз даних. Описано характеристики психологічної ресурсності осіб з високими та низькими показниками стресостійкості та самоефективності.