Дослідження рівня сформованості критичного мислення як компонента інформаційно-психологічної безпеки студентів

Abstract

The article analyzes the role of critical thinking in the structure of informational and psychological security of a student’s personality. The essence of the concept of informational and psychological security and its structural organization, cognitive, behavioral and emotional components in particular, has been specified. The problem of studying critical thinking in domestic and foreign approaches is considered, its main functions and indicators are determined. The purpose of the article is to study the level of formation of critical thinking as a component of students’ informational and psychological security. Empirical research methods are observation, conversation, analysis of activity products and specific methods are L. Starkey's critical thinking research method (adapted by O.L. Lutsenko), A.V. Karpova's method of determining the level of reflexivity and a questionnaire “Students' perception of informational and psychological security” by T.O. Basanova. It was found that the level of development of critical thinking among the 1st–4th year students has an average level, and a significant increase was found in the 3rd year; among the students under study such functions of critical thinking as stimulating, interpretive, predictive and evaluative-reflective are sufficiently expressed. Features of the development of reflexivity as a component of critical thinking are revealed. The level of formation of informational and psychological security among students of the 1st–4th years, such as cognitive, behavioral and emotional components in particular, was studied; changes in the level of formation of the specified components during the studied age were determined; threatening factors for students' personality were studied, among which the most significant are physical and informational-psychological factors, chemical and biological threatening factors. And the relationships between critical thinking and other structural components of informational and psychological security are also presented. That is, critical thinking allows an individual to make a deeper analysis of the life situation, which ensures informational and psychological security in modern realities. У статті аналізується роль критичного мислення у структурі інформаційно-психологічної безпеки особистості студента. Уточнено сутність поняття «інформаційно-психологічна безпека» та її структурну організацію, зокрема когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти. Розглянуто проблему вивчення критичного мислення у вітчизняних та зарубіжних підходах, визначено його основні функції та показники. Метою статті є дослідження рівня сформованості критичного мислення як компонента інформаційно-психологічної безпеки у студентів. Методи емпіричного дослідження: спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності та конкретні методики: методика дослідження критичного мислення Л. Старкі (адаптація О.Л. Луценко), методика визначення рівня рефлексивності А.В. Карпова, опитувальник «Уявлення студентів про інформаційно-психологічну безпеку» Т.О. Басанової. Установлено, що рівень розвитку критичного мислення у студентів 1–4-го курсів має середній рівень та значне зростання виявлено на 3-му курсі; достатньо виражені такі функції критичного мислення у досліджуваних студентів, як стимулююча, інтерпретаційна, прогнозуюча та оціночно-рефлексивна. Виявлено особливості розвитку рефлексивності як компонента критичного мислення. Досліджено рівень сформованості інформаційно-психологічної безпеки у студентів 1–4-го курсів, зокрема когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти; визначено зміни в рівні сформованості означених компонентів протягом досліджуваного віку; вивчено загрозливі чинники для особистості студента, серед яких найбільш значущими є фізичний та інформаційно-психологічний, хімічні та біологічні загрозливі чинники. Представлено взаємозв’язки між критичним мисленням та іншими структурними компонентами інформаційно-психологічної безпеки. Тобто критичне мислення дає змогу особистості робити більш глибокий аналіз життєвої ситуації, що й забезпечує інформаційно-психологічну безпеку в сучасних реаліях.