Scientific reflection of the category “aesthetic culture” in the pedagogical dimension

Abstract

The article highlights modern conceptual, terminological and substantive interpretations of the category "aesthetic culture" in the pedagogical dimension. The goal of scientific research was the modern scientific interpretation of the category "aesthetic culture" in terms of pedagogical reflection of its significance in the context of the development of the modern education system of Ukraine. The research was carried out with the help of the following methods: analysis of the scientific fund on the problem of aestheticization of the educational environment of educational institutions of various levels; systematization and generalization of scientific facts (scientific positions of leading scientists in the field, methodological developments of the departments of artistic training of higher education students of the State institution "Southern Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky” to highlight the importance of the formation of the aesthetic culture of future teachers; organization, synthesis and integration of scientific information with the aim of drawing terminological and definitional coordinates of the concept of "aesthetic culture"; survey to determine the attitude of first-level higher education graduates (bachelor) of various specialties to the phenomenon of "aesthetic culture" and their understanding of the need to form the aesthetic culture of students of the new Ukrainian school. In a general sense, aesthetic culture is presented as a synthesized integrative (combination of personal and professional) ability of a specialist to generate and multiply aesthetic values (tastes, ideals, beliefs) in the environment; to coordinate one's own professional activity with the determinants of an aesthetic attitude to pedagogical reality. In order to conduct monitoring within the framework of teaching courses of the compulsory component of the educational and professional program "Secondary education (Musical art)" and "Secondary education (Choreography)" OK 25 "Pedagogy" and OK 33 "Art pedagogy" students were given time to answer questionnaires 35 students took part in the survey. The results of the questionnaire showed that 84.21% of the students of the specialty 014 Secondary Education (Musical Art) and 82.49% of the students of the specialty 014 Secondary Education (Choreography) consciously and confidently express the importance of aesthetic culture for harmonious human development. Future teachers demonstrated awareness of the characteristic features of aesthetic culture (78.91% of students of the specialty 014 Secondary Education (Musical Art) and 80.63% of students of the specialty 014 Secondary Education (Choreography). Ranking the responses of the students, the following result was obtained: among the signs of formation aesthetic culture was most often called "creativity" (67% of respondents); "tendency to creativity" (58% of respondents), "creative thinking" (47% of students). Monitoring of future teachers' awareness of professionally significant signs of aesthetic culture demonstrated the presence of persistent interest of future teachers. In addition, we interpreted the obtained results as a platform for the development of a special technology for training future teachers for the formation of the aesthetic culture of students of the new Ukrainian school. Стаття висвітлює сучасні концептуальні, термінологічні й змістові інтерпретації категорії «естетична культура» у педагогічному вимірі. Мета наукової розвідки полягає у сучасній науковій інтерпретації категорії «естетична культура» в розрізі педагогічної рефлексії його значущості в контексті розвитку сучасної системи освіти України. Дослідження здійснено за допомогою таких методів: аналіз наукового фонду з проблеми естетизації освітнього середовища закладів освіти різного рівня; систематизація й узагальнення наукових фактів (наукові позиції провідних учених галузі, методичні напрацювання кафедр мистецької підготовки здобувачів вищої освіти Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського) для висвітлення значення формування естетичної культури майбутніх учителів; упорядкування, синтез та інтегрування наукової інформації з метою накреслення термінологічних і дефініційних координат поняття «естетична культура»; анкетування для визначення ставлення здобувачів вищої освіти першого рівня (бакалавр) різних спеціальностей до феномена «естетична культура» та розуміння ними необхідності формування естетичної культури учнів нової української школи. У загальному розумінні естетичну культуру представлено як синтезовану інтегративну (поєднання персонального й професійного) здатність фахівця генерувати та примножувати естетичні цінності (смаки, ідеали, переконання) в довколишньому середовищі; координувати власну професійну діяльність із детермінантами естетичного ставлення до педагогічної дійсності. Для проведення моніторингу в межах викладання навчальних курсів обов'язкового компоненту освітньо-професійної програми «Середня освіта (Музичне мистецтво)» і «Середня освіта (Хореографія)» ОК 25 «Педагогіка» та ОК 33 «Мистецька педагогіка» студентам було надано час на відповіді анкети. В анкетуванні взяли участь 35 здобувачів освіти. Результати анкетування продемонстрували, що 84,21% здобувачів освіти спеціальності 014 «Середня освіта (Музичне мистецтво)» і 82,49% здобувачів освіти спеціальності 014 «Середня освіта (Хореографія)» свідомо і впевнено висловлюються щодо значущості естетичної культури для гармонійного розвитку людини. Майбутні вчителі продемонстрували обізнаність із характерними ознаками естетичної культури (78,91% студентів спеціальності 014 «Середня освіта (Музичне мистецтво)» і 80,63% студентів спеціальності 014 «Середня освіта (Хореографія)»). Ранжуючи відповіді здобувачів освіти, отримано такий результат: з-поміж ознак сформованості естетичної культури називали найчастіше «креативність» (67% респондентів), «схильність до творчості» (58% опитаних), «творче мислення» (47% студентів). Моніторинг обізнаності майбутніх учителів із професійно значущими ознаками естетичної культури продемонстрував наявність стійкого інтересу майбутніх педагогів до досліджуваного феномену. Окрім того, ми інтерпретували отримані результати як платформу для розроблення спеціальної технології підготовки майбутніх учителів до формування естетичної культури учнів нової української школи.