Формування педагогічно-інтерпретаційної майстерності майбутніх викладачів вокалу

Abstract

У дослідженні порушено питання формування педагогічно інтерпретаційної майстерності майбутніх викладачів вокалу в закладах вищої музично-педагогічної освіти. Відзначено, що інтерпретація як вид діяльності в галузі музичного мистецтва є важливим атрибутом людського сприйняття. Вона неподільна з процесом усвідомлення, засвоєння та творчого перероблення інформації, яку особистість отримує спонтанно або цілеспрямовано, в процесі здобуття вищої освіти. Розглянуто своєрідність інтерпретаційної діяльності в галузі мистецтва, сутність якої полягає у свідомому вияві художньо-образного змісту мистецьких творів, на засадах поєднання сенсорно-почуттєвого, аналітичного й історико ретроспективного їх сприйняття та пізнання в діалектичній єдності об’єктивного змісту, закладеного автором твору, і суб’єктивного, індивідуально особистісного аспекту, привнесеного суб’єктом його сприйняття. Схарактеризовано специфіку інтерпретації феноменів музичного мистецтва, зумовлену його плинною, аудіально-хвильовою, дистанційною природою, складною системою організації музичної мови та її втілення в музично-інтонаційному матеріалі, потребою в «посередництві» виконавця між автором і слухачами. The study raises the question of forming pedagogical and interpretive skills of future vocal teachers in institutions of higher musical and pedagogical education. It is claimed that interpretation as a type of activity is an important attribute of human perception, it is inseparable from the process of cognition, assimilation and creative processing of information that a person receives spontaneously or purposefully. The author considers the peculiarity of interpretative activity in the field of art, the essence of which consists in the conscious manifestation of the artistic and figurative content of works of art, based on the combination of sensory-emotional, analytical and historical-retrospective perception of the work of art and its cognition in the dialectical unity of the objective content laid down by the author of the work, and the subjective, individual-personal aspect brought by the subject of its perception. The specifics of the interpretation of the phenomena of musical art, caused by its fluid, audio-wave, remote nature, the complex system of organizing the musical language and its embodiment in the musical and intonation material, the need for the performer’s “mediation"”between the author and listeners, are characterized. It is emphasized that the impossibility of accurately fixing all the parameters of the author’s imaginary sound necessitates the performer’s “decoding” of its artistic meaning, which leaves room for the latter to vary the intonation of the musical text and the means of expressiveness of the performance, thereby giving its interpretation a variety of shades.