Специфіка факторної структури особистості з високим і низьким рівнем задоволеності життям

Abstract

Задоволеність життям виступає як найважливіший внутрішній фактор людини, що визначає її соціальну активність, взаємини з іншими людьми, ставлення до самої себе як до особистості. Переживання задоволеності життям є значущим чинником стану суспільної свідомості, групових настроїв, очікувань, відносин у суспільстві, тому й урахування стану задоволеності життям є необхідним складником адекватної, ефективної соціальної політики, управління, планування. Мета дослідження – розглянути факторну структуру особистості (за Р. Кеттеллом) осіб із високим і низьким рівнем задоволеності життям. У дослідженні використано комплекс методів і конкретних методик, а саме: теоретичні методи (аналіз і синтез літератури, застосування порівняння й узагальнення відомостей з проблематики задоволеності життям) і психодіагностичний метод (тести); з групи методів аналізу (обробки) даних: якісний і кількісний аналіз отриманих результатів. Методика експрес-діагностики рівня психоемоційного напруження (О.С. Копіна, К.О.Суслова, Е.В. Заїкін), 16-факторний опитувальник (Р. Кеттелл, фактор С). У дослідженні взяли участь 81 особа – студенти 2 та 3 курсів. До вибірки ввійшли 43 жінки (у віці 18–19 років) і 38 чоловіків (у віці 19–20 років). Satisfaction with life acts as the most important internal factor of a person, which determines his social activity, relationships with other people, attitude to himself as a person. Experiences of life satisfaction are a significant factor in the state of public consciousness, group moods, expecta tions, attitudes in society, so taking into account the state of life satisfaction is a necessary com ponent of adequate, effective social policy, man agement, planning. The purpose of the study is to consider the factor structure of personality (according to R. Kettell) of people with high and low levels of life satisfaction. The study used a set of methods and specific techniques, namely: theoretical methods (anal ysis and synthesis of literature, application of comparison and generalization of information on life satisfaction) and psychodiagnostic method (tests); from the group of methods of analysis (processing) of data: qualitative and quantita tive analysis of the obtained results. Methods of rapid diagnostics of the level of psycho-emotional stress (O.S. Kopina, K.O. Suslova, E.V. Zaikin), 16 factor questionnaire (R. Kettell, factor C). The study involved 81 people – 2nd and 3rd year stu dents. The sample included: 43 women (aged 18–19) and 38 men (aged 19–20).