Роль переговорного процесу у врегулюванні політичних конфліктів

Abstract

Обґрунтовано, що, незважаючи на загальноприйняту тенденцію щодо визначення переговорів, як найоптимальнішого способу вирішення конфліктів, вони можуть нести і руйнівний ефект. У випадку, коли переговори виступають замаскованою під тимчасову згоду формою боротьби, вони дозволяють приховати учасників конфлікту, істинні протиріччя, і таким чином лише посилити протистояння і дати одній із сторін, або ж обом сторонам виграти час для посилення боротьби. Обґрунтовано, що теоретичні основи підготовчого етапу переговорного процесу необхідно доповнити такою умовою, як врахування та забезпечення простору в політичних переговорах. Determination of the negotiations as the best course of conflict resolution have been validated and they can carry and devastating effect in the case where negotiations stand disguised as a temporary consent form of struggle, they hide the parties to the conflict, real conflict, and thus only strengthen the opposition and give one party or both sides to buy time to strengthen the fight. The theoretical basis of the preparatory phase of the negotiation process must be supplemented by such as incorporation and provide space for political negotiations. The role of nonverbal communication in the structure of national identity negotiation has been investigated. In terms of specific non-verbal communication, national styles of negotiation is important to separate culture from "low context" and "high context". Strategies and tactics negotiators were fully presented and recommendations for their use depending on the types and functions of political negotiations have been proposed.