Лінгвостилістична релевантність художніх образів і засобів у поезіях для дітей за проєктом «Інтелект України»

Abstract

У статті досліджено лінгвостилістичні особливості художніх образів і засобів у поезіях для дітей за проєктом «Інтелект України» (для 5 класу). На основі типологічної класифікації за сприйняттям одним з органів чуття розглянуто зорові, слухові, дотикові, кінетичні, термічні, смакові, нюхові образи в поезіях для дітей, передбачених проєктом «Інтелект України» для учнів 5 класу. Доведено, що зафіксовані поетичні образи спонукають юних читачів бачити, а не впізнавати поетичні реалії. Зокрема, виокремлені зорові образи червоної калини, тополі, зеленого гаю, Дніпра, широких степів і полів, густого лісу, срібно-блакитного повітря тощо; нюхові образи весни запашної, вітру пахучого; слухові образи вітру, дощу тощо. З’ясовано, що юні читачі усвідомлюють, що в гіперболі поєднані два полюси: звичайне, природне та неможливе, нереальне. Вони розкривають виняткові характеристики чи якості людей, природних явищ, подій, речей. Гіпербола як стилістичний прийом виконує такі домінантні функції, як посилення виразності мови або емоційного впливу на читача, виокремлення певних яскравих деталей зображуваного явища. Митці за допомогою гіперболи спонукають читачів по-новому осмислити зображуване, щоб відчути його значущість. The article examines the linguistic and stylistic features of artistic images and means in poetry for children under the project “Intellect of Ukraine” (for 5th grade). Based on the typological classification of perception by one of the senses, visual, auditory, tactile, kinetic, thermal, gustatory, olfactory images in poetry for children, provided by the project “Intellect of Ukraine” for 5th grade students. It is proved that the fixed poetic images motivate young readers to see, but not to recognize poetic realities. These are visual images of red viburnum, poplar, green grove, Dnieper, wide steppes and fields, dense forest, silver-blue air, etc.; olfactory images of fragrant spring, fragrant wind; auditory images of wind, rain, etc. Young readers have found that hyperbole combines two poles: the ordinary, the natural and the impossible, the unreal. They reveal the exceptional characteristics or qualities of people, natural phenomena, events, things. Hyperbole as a stylistic device performs the following dominant functions: increasing the expressiveness of language or emotional impact on the reader, highlighting certain bright details of the depicted phenomenon. Artists use hyperbole to encourage readers to rethink what is depicted in order to feel its significance.