Лінгвостилістичні ресурси української літератури для дітей (на матеріалі казки «місто без квітів» В. Шевчука)

Abstract

У статті здійснено спробу виокремити лінгвостилістичні ресурси казки з метафоричним змістом «Місто без квітів» В. Шевчука як програмового літературного твору для позакласного читання п’ятикласників за проєктом «Інтелект України». З’ясовано, що ефективність реально-фантастичної комунікації автора з читачем у досліджуваній літератур- ній казці забезпечують насамперед кольоролексеми, слова зі зменшувально-пестливими та згрубілими суфіксами, епітети, метафори, гіперболи, порівняння, числівники, непоширені прикладки, речення різної модальності та будови. Доведено, що носієм об’ємного інформаційного потенціалу в казці «Місто без квітів» В. Шевчука є кольоролексеми, ужи- вання яких пов’язане зі створенням різних образів та змістом твору. Це лексеми на позначення як власне кольору, так і образно стилістичні одиниці, що позначають асоціативну колірну ознаку. Лексико-семантичне поле кольору в аналізованому творі кон- центрують із незначною перевагою хроматичні кольори та ахроматичні. Стилістична функція кольоролексем репрезентується в їхній здатності виступати складниками тропів: епітетів, порівнянь та метафор, що сприяє увиразненню авторської думки. З’ясовано, що числівник як частина мови в казці «Місто без квітів» В. Шевчука сприяє відтворенню реальної дійсності. Порядкові числівники дещо домінують над кількісними. Числівниковими «фаворитами» в казці є порядкові числівники перша, друга (ними ж письменник називає двох дівчаток, головних персонажів). Це натяк, що будь-яка дівчинка може бути щасливим персонажем казки «Місто без квітів», дбаючи про красу та екологію рідного міста та не дозволяючи домінувати в ньому сірим та чорним кольорам. Характерним для деяких кількісних числівників, ужитих В. Шевчуком, є символічність, здатність до моделювання гіперболи, синекдохи. Доведено, що прикладки зосереджують у собі суб’єктивно-експресивну оцінку з позитивним чи негативним забарвленням, становлять значущий характерологічний засіб, підкреслюючи художній хист письменника. The article attempts to single out the linguistic and stylistic resources of the fairy tale with the metaphorical con- tent "City without Flowers" by V. Shevchuk as a program literary work for extracurricular reading of fifth-graders under the project "Intellect of Ukraine". It was found that the effectiveness of real-fantastic communication between the author and the reader in the studied literary tale is provided primarily by color tokens, words with diminutive and coarse suffixes, epithets, metaphors, hyperboles, comparisons, numerals, uncommon adverbs, sentences of different modality. It is proved that the bearer of voluminous information potential in the fairy tale "City without Flowers" by V. Shevchuk are color tokens, the use of which is associated with the creation of various images and the content of the work. These are tokens to denote both the actual color and figurative and stylistic units that denote an associative color feature. The lexical semantic field of color in the analyzed work is concentrated with a slight advantage of chromatic and achromatic colors. The stylistic function of color tokens is represented in their ability to act as components of tropes - epithets, comparisons and metaphors, which contributes to the expression of the author’s opinion. It was found that the numeral as a part of language in the fairy tale "City without Flowers" by V. Shevchuk contributes to the repro- duction of reality. Ordinal numbers slightly dominate over quantitative ones. Numeral "favorites" in the fairy tale are the ordinal numbers of the first, second (the same writer calls the two girls, the main characters). This is a hint that any girl can be a happy character in the fairy tale "City without Flowers", caring about the beauty and ecology of the hometown and not allowing it to be dominated by gray and black. Characteristic of some quantitative numerals used by V. Shevchuk is symbolism, the ability to model hyperbole, synecdoche. It is proved that appendices concentrate in themselves a subjective-expressive assessment with a positive or negative color, constitute a significant characterological means, emphasizing the artistic skill of the writer.