Мислення і пізнання світу: про деякі феномени формування світогляду особистості

Abstract

Мислення – феноменальний інструмент, дарований людині. Через «я мислю» людина осягає зовнішній світ і будує світ внутрішній. «Я мислю» є складове ядро свідомості, і навіть коли все інше в людині може змінитися, «я мислю» «має залишитися» – вважає видатний екзистенціоналіст, німецький філософ Карл Ясперс. В нашій свідомості завжди є думки, багато думок, які виникають у відповідь на ті чи інші об’єкти сприйняття, свідомості, пам’яті, мислення, що як світообрази відтворюються в нашому внутрішньому світі [8]. Ці світообрази ми могли бачити в реальному житті, але могли і створити власною уявою за мотивами попередньої інформації, яка існувала в нашій свідомості [2]. На обрій нашого мислення потрапляє безліч об’єктів – матеріальних, ідеальних, значущих і менш важливих, реальних, вигаданих, існуючих як інформаційні фрейми, і всі вони створюють комплекс наших понять, уявлень, вподобань, відчуттів, переконань, цінностей, ідей, – розуміння і відчуття того, як влаштований навколишній світ і яке місце, яка роль відведені в ньому самому суб’єкту, а це власне і є світогляд. ення і ментальні помилки. Мислення вищого рівня – усвідомлене мислення, завдяки якому ми можемо запобігти ментальним пасткам, а разом з ними – помилкам в прийнятті рішень, практичним і етичним вчинкам, здійсненим несвідомо і начебто супротив волі.