Особливості буденного життя Великомихайлівки часів НЕПу 1921–1929 років

Abstract

У статті Розглянуто особливості тогочасного буденного життя на півдні України, а саме на прикладі селища Великомихайлівки Одеської області (до січня 1946 мало назву Гросулове). Перш за все зазначаємо, що повсякденність селян за періоду НЕПу — доволі широке поняття. Саме під час нашого дослідження ми користувались пунктами, що описувались в дослідженні В. Бондаря, у якому дослідник пропонує під час вивчення буденного життя селян аналізувати за такими критеріями: 1) буденні відносини їх із чиновниками, інтелігенцією, дворянами, духовенством, міщанами, національними меншинами, а також й у власному середовищі; 2) розмежування всередині соціальної групи; 3) долі окремих людей і конкретні події, які їх стосуються; 4) повсякденні турботи і тривоги; 5) уявлення й ідеї, освіченість; 6) родинні відносини; 7) щоденна праця, її умови, сприйняття аграрних перетворень та ставлення до землі; 8) дозвілля і відпочинок; 9) релігійно-міфологічна сфера буття; 10) їжа й напої; 11) житло; 12) одяг та взуття; 13) санітарно-гігієнічні особливості; 14) роль традицій і звичаїв у повсякденності; 15) неординарні й звичні вчинки; 16) злочини та покарання [1].