Проблема альтернативності історії та історичної свідомості у працях М. Я. Гефтера

Abstract

М. Я. Гефтер — людина, яку спіткала непроста доля. Знаходячи себе, він ставав менш зрозумілим, ставав творцем нотаток, фрагментів, уривків. Багато років проривався він до слова, яким вдалося би передати те, до чого він прийшов у болісних суперечках із собою, що витяг з досвіду власного «загубленого» покоління. Це покоління також було носієм нездійснених історичних альтернатив Головна ідея Михайла Яковича Гефтера у розумінні альтернативності — це відведення центральної ролі свідомому вибору людиною своїх життєвих шляхів. Специфіка його філософії — в особливому стилі ритму міркувань. Ритм жив у його підмінах тези — омертвленні одного питання іншим; у поясненні історії як «небезпечної, незакінченої, незагородженої від нас, але неодмінно фактичної, найжорстокіше кінцевої і непереборної».