Psychological well-being and intelligence

Abstract

У роботі розглядається проблематика взаємозв’язку між психологічним благополуччям людини та її рівнем інтелекту. На основі теоретичного аналізу автори розглядають основні підходи до вивчення проблеми психологічного благополуччя в психології, його структури та взаємозв’язку з інтелектом. Проведений аналіз показав, що модель психологічного благополуччя є багатомірною. Визначено, що на сьогодні у психологічній науці є безліч досліджень психологічного благополуччя, його структури та взаємозв’язку показників психологічного благополуччя (самоприйняття, автономія, цілі в житті, позитивні взаємини з оточуючими, особистісний розвиток, управління середовищем) з ціннісно-смисловими орієнтаціями, життєстійкістю особистості, емоційним інтелектом. Водночас бракує досліджень зв’язку психологічного благополуччя та загального інтелекту. Експеримент проводився в травні 2021 року за допомогою онлайн-опитування Google Forms. Вибірка дослідження формувалася на добровільній основі. Кількість респондентів, які взяли участь у дослідженні, становила 655 осіб: 418 жінок та 237 чоловіків. У дослідженні взяли участь користувачі Інтернету віком від 17 до 65 років. Більшість респондентів, які відповіли на всі питання та взяли участь у дослідженні, – це молоді люди віком до 25 років. У ході проведеного емпіричного дослідження на основі застосування «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф в адаптації М. Лепешинського та Тест ефективного інтелекту (ТЕІ-2010.А) авторами зафіксовано статистичні відмінності у чоловіків та жінок на різних рівнях значущості. Статистично підтверджено, що чоловіки та жінки відрізняються за загальним показником психологічного благополуччя, а також за показником особистісного зростання. Водночас результати дослідження засвідчили відсутність статистичної відмінності між чоловіками та жінками за показником розвитку ефективного інтелекту. Проведене авторами дослідження не виявило статистично значущих зв’язків між показниками психологічного благополуччя та показником розвитку ефективного інтелекту. Такий висновок підтверджено за допомогою кореляційного аналізу.