Навчальний посібник з дисципліни згідно ОПП- ОК.15 «Теорія та практика графіки» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності: 023 – Образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, реставрація

Abstract

Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія та практика графіки»: розкрити теоретичні основи мистецтва графіки за темами змістових модулів та методично забезпечити процес практичної навчально-творчої діяльності здобувачів. Посібник передбачає основні завдання, спрямовані на формування та розвиток у здобувачів професійної компетентності, а саме: - соціально-творчу активність та естетичне ставлення до творів мистецтва, дійсності, явищ художньої культури свого народу та народів світу; - художньо-творчу здатність до графічної діяльності, педагогічної роботи; - знання теоретичних основ мистецтва оригінальної та друкованої графіки; - уміння розбиратися у всіх тонкощах графічних прийомів та способів образотворення і, як результат, створювати композиції в художніх техніках оригінальної та друкованої графіки; - уміння творчо використовувати різноманітність палітри виразних засобів, прийомів та способів графічного відтворення художньої форми; - практичні навички роботи різними графічними матеріалами та інструментами в образотворенні. Програмний матеріал спрямовано на оволодіння системою знань, умінь та навичок у процесі виконання практичних завдань та формування на цій основі здатності до організаційно-методичної, художньої професійній діяльності фахівця з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Структура змісту навчального посібника розглядає основні положення оригінальної та друкованої графіки, теоретичний та практичний матеріал для засвоєння художніх закономірностей мистецтва графіки. Практичний курс посібника вміщує завдання та систему вправ як складову змістових модулів, що дозволяють професійно оволодіти мистецтвом графіки. Кожна вправа, індивідуальна творча робота та тестування оцінюються за критеріями у відповідності вимог ЕCTS. Структура навчального посібника поєднує такі основні напрями навчальної художньо-графічної діяльності: 1. Теоретичну підготовку з основ мистецтва оригінальної графіки, експрес-колоквіуми, семінарські заняття та практичні тести-завдання. 2. Практичну роботу (навчальні завдання, вправи, навчально-творчі та індивідуальні творчі роботи). 3. Навчально-творчу діяльність в період проходження навчальної (художньо-творчої) практики. 4. Методичну підготовку (написання реферату та виконання наочності за темою програми з графіки). 5. Самостійну роботу здобувачів, створення творчої роботи за індивідуальним проектом (модулем ІІ), виконання курсової та кваліфікаційної роботи. Указані в посібнику навчально-практичні завдання необхідно розглядати як обов’язковий мінімум. При цьому важливо зберігати дидактичні засади художнього навчання, формувати усвідомлене сприйняття форми і простору, руху та часу, композиційне, графічне та художньо-образне мислення та мислення «в матеріалі». Перш за все практичні вправи потрібно орієнтувати на розвиток творчих здібностей здобувачів в процесі цілеспрямованого засвоєння графічних прийомів, способів зображення та художньої системи образотворення при створенні композиції за темами як змістового модуля так і творчого проекту. У процесі вивчення художніх технік графіки необхідно застосовувати метод послідовного засвоєння художньо-образної системи створення графічної композиції. Важливо приділяти увагу культурі навчання-пізнання-учіння й головному принципу дидактики художньої педагогіки – принципу наочного навчання. Організація занять має найповніше сприяти індивідуалізації навчання здобувачів. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі (бакалаври) повинні знати: - основні аспекти теорії та практики графіки як виду образотворчого мистецтва та художньо-творчої діяльності; - техніко-технологічні особливості оригінальної графіки, способи та прийоми виразного графічного зображення, методи створення композиції в техніках оригінальної графіки; вміти: - виконувати навчально-творчі роботи різними графічними матеріалами та інструментами; - визначати морфологічну структуру засобів графічного зображення форми в її художньо-образній організації на площині; - професійно застосовувати зображувальні та виражальні засоби художніх матеріалів, графічних технік, їх палітру у вирішенні завдань навчальної чи творчої роботи; - відтворювати, стилізувати, символізувати форму з виявленням образного початку в єдності з її змістом; - застосовувати знання в організації графічної композиції, а саме: розміщати і організовувати форми або об'єми, які зображуються конкретними графічними матеріалами в процесі матеріалізації ідеї, яка може мати той чи інший сюжет, в геометричних межах зображувальної поверхні з метою розкриття художньо-змістової сутті цієї ідеї; - здійснювати аналіз творів оригінальної графіки, робити власні висновки. - виявляти в межах однієї зображальної поверхні, яка може бути будь-якої геометричної форми (прямокутною, квадратною, круглою тощо), незалежно від площинно-просторового принципу рішення сюжету – об'ємно-просторового або декоративно-площинного; в межах двох зображальних поверхонь: за принципом площинно-просторових; за принципом організації картинного поля (фризові, рапортні, замкнуті); за принципом статики і динаміки; за принципом синтезу – поєднання чорно-білого та кольорового зображення; - застосовувати в створенні композиції подій, мотивів, сюжетів у форматі зображальної-художньої площини засобами графічної мови. Унаслідок досягнення результатів навчання здобувачі вищої освіти у контексті змісту навчальної дисципліни мають опанувати такі компетентності: Інтегральна компетентність Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у галузі образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації творів мистецтва або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій, положень і методів та характеризується певною невизначеністю умов. Загальні компетентності (ЗК) Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК): Здатність розуміти базові теоретичні та практичні закономірності створення цілісного продукту предметно-просторового та візуального середовища. Здатність оволодівати різними техніками та технологіями роботи у відповідних матеріалах за спеціалізаціями. Здатність адаптувати творчу (індивідуальну та колективну) діяльність до вимог і умов споживача. Здатність використовувати професійні знання у практичній та мистецтвознавчій діяльності. Здатність викладати фахові дисципліни у дитячих спеціалізованих художніх та мистецьких закладах освіти. Міждисциплінарні зв’язки: «Теорія та практика рисунка»; «Теорія та практика живопису»; «Основи композиції»; «Історія та теорія мистецтва», «Декоративно-прикладне мистецтво».