Potential of inclusive tourism in the context of green social work

Abstract

В умовах формування безбар'єрного середовища для людей з інвалідністю інклюзивний туризм є передумовою доступу до історико-культурних та природних об’єктів. Це сприяє соціалізації та соціальній реабілітації, розширенню меж сфери спілкування та долає соціальну ізоляцію, забезпечує доступ до ресурсів довкілля, формує бережливе ставлення до навколишнього середовища. Інклюзивний туризм є важливою складовою частиною реалізації теорії зеленої соціальної роботи, водночас конкретною технологією її практичного впровадження. Метою статті є обґрунтування потенціалу інклюзивного туризму в контексті зеленої соціальної роботи. У нашій роботі використовувалися такі методи дослідження: аналіз, систематизація, узагальнення, синтез. Важливими складовими частинами для впровадження інклюзивного туризму є долання екологічних бар’єрів, які є зовнішніми для особи з інвалідністю та включають в себе ставлення до людей з обмеженими можливостями, архітектури, екологічних особливостей, транспортування, економічних елементів, правил і нормативних актів та бар’єри бездіяльності. Комунікативні бар’єри виникають внаслідок взаємодії окремих осіб та їхніх соціальних середовищ. Екологічність життя людей з інвалідністю забезпечує дотримання принципів соціальної, педагогічної та психологічної роботи: принцип особливого підходу; принцип розвитку; принцип активності; принцип рівності; принцип надання влади наснаження (принцип наснаження); принцип суб’єктивності; принцип профіцитарного підходу; принцип єдності свідомості і діяльності; принцип екологічності. Екологічний підхід актуалізується в соціальній роботі і виокремлюється як теорія зеленої соціальної роботи, що розширює поле діяльності соціальних працівників – з прав людини, роботи з вразливими маргінальними групами населення, роботою над стигмою, дискримінацією тощо, до питання справедливості розподілу ресурсів навколишнього середовища, планети в цілому. In the conditions of creating a barrier-free environment for people with disabilities, inclusive tourism is a prerequisite for access to historical, cultural and natural objects. This contributes to socialization and social rehabilitation, expanding the boundaries of the sphere of communication and overcomes social isolation, provides access to environmental resources, and forms a careful attitude to the environment. Inclusive tourism is an important component of the implementation of the theory of green social work, at the same time it is an actual technology for its practical implementation. The aim of the article is to substantiate the potential of inclusive tourism in the context of green social work. The following research methods were used in our work: analysis, systematization, generalization, synthesis. Important components for the implementation of inclusive tourism are overcoming environmental barriers that are external to a person with a disability and include attitudes towards people with disabilities, architecture, environmental features, transportation, economic elements, rules and regulations, as well as barriers of inaction. Communication barriers arise as a result of the interaction of individuals and their social environments. Ecological life of people with disabilities ensures compliance with the principles of social, pedagogical and psychological work: principle of a special approach; principle of development; principle of activity; principle of equality; principle of granting the power (principle of power); principle of subjectivity; principle of proficiency approach; principle of unity of consciousness and activity; principle of environmental friendliness. The ecological approach is actualized in social work and is distinguished as a theory of green social work, which expands the field of activity of social workers – from human rights, work with vulnerable marginal groups of the population, work on stigma, discrimination, etc., to the issue of fair distribution of environmental resources, the planet as a whole.