Сміхотерапія та можливості її використання в корекції посттравматичних стресових станів

Abstract

The analysis of research, dedicated to the effects of laughter therapy in the practice of somatic and posttraumatic stressful states of a personality, is presented in this article. The importance and actuality of the present direction of work insufficiently researched and enlightened in the native psychological science and practice is emphasized. Scientific substantiation of laughter’s psychological content is given in the present work, philosophical, cultural, theological, psychophysiological and psychological conceptions of leading native and foreign specialists are described on the nature of laughter. It is shown that laughter is considered as a powerful natural mechanism which has healing effect on the body and psychics. The ultimate form of laughter is “suitable catharsis”. Certain positive data about laughter therapy’s influence on patients in posttraumatic stressful states are given. The concepts about different kinds of humor as means of laughter stimulation are generalized. Laughter therapy is considered as a certain technology built on the base of communicative actions, definite gestures, movements and images. Technologies and exercises of laughter therapy for work with deep layers of psychics are described. The latter, as a rule, are directed to tension and stress relief during trainings on the formation of conditions for laughter appearance. The possibility of such approach implementation for overcoming of posttraumatic stressful states of a person is shown. The training technology of laughter therapy including certain set of exercises is offered. Preliminary research and approbation of certain technologies of laughter therapy for leveling of posttraumatic stressful states of examined people is done. The following methodologies were chosen for the research: “Questionnaire on the self-rating of functional state SAN” (V.А. Doskin and others), questionnaire “The scale of psychological stress PSM-25” (Lemyr-Tessier-Fillion), “The scale of the self-rating of common level of stress from 1 till 10”, “The scale of the self-rating of level of laughter”. The tendencies of positive changes characterized by posttraumatic stressful states of examined people are mentioned. У статті подано аналіз досліджень, присвячених ефектам сміхотерапії у практиці соматичних та посттравматичних стресових станів особистості. Наголошується на важливості та актуальності такого напряму роботи, не досить дослідженому та висвітленому у вітчизняній психологічній науці та практиці. В роботі наводиться наукове обґрунтування психологічного змісту сміху, описані філософські, культурологічні, теологічні, психофізіологічні та психологічні концепції провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців про природу сміху. Показано, що сміх розглядається як потужний природний механізм, який має оздоровчий ефект на тіло та психіку. Вищою формою сміху є «відповідний катарсис». Наведені певні позитивні дані про впливи сміхотерапії на пацієнтів у посттравматичних стресових станах. Узагальнені уявлення про різні види гумору як засобу стимулювання сміху. Сміхотерапія розглядається як певна технологія, яка побудована на основі комунікативних дій, відповідних жестів, рухів та образів. Описуються техніки та вправи сміхотерапії для роботи з глибинними пластами психіки. Останні, як правило, спрямованні для зняття напруги, стресу під час проведення тренінгів для створення умов виникнення сміху. Показана можливість застосування такого підходу для подолання посттравматичних стресових станів особистості. Запропоновано тренінгову технологію сміхотерапії, яка включала певний комплекс вправ. Здійснено попереднє дослідження та апробацію її деяких технік для нівелювання посттравматичних стресових станів у респондентів. Для дослідження були вибрані такі методики: «Опитувальник самооцінки функціонального стану САН» (В.А. Доскіна та ін.), опитувальник «Шкала психологічного стресу PSM-25» (Лемура-Тесьє-Філліона), «Шкала самооцінки загального рівня стресу від 1 до 10», «Шкала самооцінки рівня сміху». Відзначені тенденції в позитивних змінах, що допомагають у роботі з посттравматичними стресовими станами досліджуваних.